Тож наведення фінансового порядку на митниці, боротьба з корупцією, модернізація технічної бази є питаннями державного значення. Митниця не повинна бути синонімом корупції та бюрократії. ЇЇ завдання – не створювати перешкоди для бізнесу, а, навпаки, за рахунок спрощення митних процедур залучати більші надходжень до Держбюджету. Щоб перетворити українську митницю на сервісну службу, прозору та об’єктивну, ми розпочали впроваджувати низку реформ, які базуються на передовому досвіді європейських країн.
Зокрема, щоб уникнути суб'єктивізму у роботі митних органів започатковано систему автоматичного розподілу митних декларацій між інспекторами. Головна її перевага – виключення можливості «у ручному режимі» обирати працівників митниці, які здійснюватимуть митне оформлення товарів за конкретними митними деклараціями чи підприємствами. Таким чином попереджаються корупційні дії у вигляді попередньої змови митника та підприємця. Ми проводимо щоденний моніторинг оформлення товарів із метою недопущення виникнення затримок через застосування нового технологічного процесу автоматизованого розподілу митних декларацій.
Щоб громадяни не асоціювали митницю з чергами на кордоні, очевидним є необхідність спрощення митних процедур.
На даний момент в Державній фіскальній службі впроваджується інституту Уповноваженого економічного оператора, аналогічний тому, що функціонує в ЄС. Статус УЕО надає підприємцям найбільший переліку пільг і спрощень процедур.
На сьогодні законопроект про внесення змін до Митного кодексу України щодо впровадження уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей погоджено Кабінетом Міністрів України та зареєстровано у Верховній Раді України за № 4777 від 03.06.2016
Реалізація норм законопроекту дозволить уповноваженим економічним операторам застосовувати в процесі своєї діяльності такі спрощені митні процедури, як митне оформлення за місцезнаходженням та зниження гарантійної суми при застосуванні загальної фінансової гарантії.
Також, в залежності від виду сертифікату УЕО - «на спрощення митних процедур» або «щодо надійності та безпеки», підприємства зможуть здійснювати митне оформлення у першочерговому порядку із застосуванням меншого обсягу митних процедур, подавати короткі ввізні декларації зі зменшеним переліком відомостей, отримувати завчасне повідомлення про проведення митного огляду та обрання місця його проведення тощо.
Ще одним інструментом спрощення здійснення зовнішньоторговельних операцій є впровадження електронного «єдиного вікна», що мінімізує контакти між чиновниками і громадянами та значно зменшує можливість корупції і бюрократію. Запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні зовнішньоторговельних операцій регламентовано статтею 319 Митного кодексу України та внесено до Плану дій Уряду України на 2016 рік. Крім того, 25 травня прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю».
Постановою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна».
Взаємодія підприємств, митниць та контролюючих органів відповідно до цього Порядку здійснюється із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи, яка приймає інформацію, обробляє її та автоматично формує відповідні повідомлення для всіх задіяних суб’єктів. Так, зокрема, прийняте посадовою особою контролюючого органу рішення про завершення в повному обсязі відповідного виду контролю є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів.
Запровадження такої схеми взаємодії державних контролюючих органів та підприємств створить сприятливі умови для розвитку бізнесу, збільшить товарообіг через митний кордон України, покращить динаміку надходжень платежів до Держбюджету.
Для посилення контролю за платежами під час ввезення товарів в Україну на митниці важливим є розвиток автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), функціональними елементами якої є електронні профілі ризику.
Уже введено в дію 4 нових профілі ризику. Внесено зміни до 21 профілю. Здійснюється наповнення профілів ризику новою інформацією за результатами аналітичної роботи та тією, що надходить із Податкової міліції та інших силових структур. Затверджено порядок внесення інформації до розділу «Підприємства-нерезиденти», діяльність яких є сумнівною, у реєстр «Підприємств, переміщення якими товарів та транспортних засобів мають ознаки ризикованості або сумнівності».
З метою оперативного інформування митниць щодо можливих фактів протиправного переміщення товарів і транспорту через митниці, наказом ДФС від 26.06.2016 року № 472 затверджено порядок внесення інформації про можливі порушення закону при перетинанні кордону до модуля «Орієнтування» АСМО «Інспектор - 206».
Також ДФС вживаються і інші заходи для розвитку системи управління ризиками, активно залучаються іноземні фахівці. Так, з 25 по 29 квітня 2016 року посадовими особами ДФС проведено ряд робочих зустрічей із представниками компанії Crown Agents, під час яких обговорювались питання щодо можливих перспектив подальшого розвитку існуючої в Україні системи управління митними ризиками. Експерти Crown Agents висловили готовність надати допомогу ДФС у розробці плану подальшого розвитку та удосконалення існуючої системи управління митними ризиками.
З метою посилення аналітичних спроможностей ДФС щодо виявлення можливих ризиків порушень митного законодавства проводиться активна взаємодія із донорами та іноземними експертами. Наприклад, з 26 травня по 7 червня в Україні перебував представник Митно-прикордонної служби США З метою обговорення питань створення в Україні аналогів підрозділів з протидії тероризму та контрабандній діяльності (ATCET), які функціонують у Митно-прикордонній службі США.
Триває робота із ще більшого посилення контролю за роботою усіх митниць. В рамках виконання доручення Прем’єр – міністра України в ДФС створюються мобільні групи з питань боротьби з контрабандою та іншими правопорушеннями у митній сфері, робота яких буде організовуватись та спрямовуватись Координаційним центром. 20 мобільних груп будуть пильнувати за порядком на митниці. Туди увійдуть податківці, митники, прикордонники та представники Національної поліції. Вони діятимуть у цілодобовому режимі по всій території України і покликані боротися з проявами корупції, чорною та сірою контрабандою вздовж усього кордону, а не лише у зонах митного контролю.
Ще одним важливим елементом реформи митниці є запровадження фото- та відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами. Це підвищить ефективність митного контролю, створить умови для запобігання корупційним проявам з боку посадових осіб та матиме позитивний вплив на протидії митним правопорушенням.
Ці заходи та нововведення існують не лише на папері. Деякі з них вже запроваджені, деякі – у процесі імплементації. Але важливо, щоб процес модернізації був перманентним, системним і відповідав сучасним реаліям. Водночас ми розуміємо, що без підтримки уряду та парламенту ці ініціативи залишаться лише пустими деклараціями. Тож давайте будемо будувати сучасну, європейську митницю разом.