Основне виправдання цих компаній своєї неефективної діяльності - тотальне недофінансування з боку держави. Громадськість до цього ще додає наявність корупції і систему управління, що їй сприяє. Адже Укравтодор фактично об'єднує в своїй особі замовника, виконавця та контролера робіт. До того ж додається відсутність довгострокової урядової програми у цій сфері державного господарювання. Згідно дохідної частини Державного бюджету України за 2014-2016 роки зібрано цільових податків на суму близько 90 млрд грн. Це рекордна сума. З них Укравтодор отримав лише 51 млрд., з яких 33,8 млрд. грн. було спрямовано на погашення боргових зобов’язань, а 17,2 млрд. грн. на розвиток і утримання автомобільних доріг загального користування.
В 2016 році бюджетом планувалося спрямувати на дороги близько 23 млрд. грн. на потреби Укравтодору, але було використано ледве-ледве на 15 млрд. грн. з яких 9,3 млрд. грн. спрямовано на розвиток і утримання автомобільних доріг, и 5,5 млрд. грн. на погашення боргових зобов’язань.
У 2017 році Урядом пропонується виділити на ремонт доріг 35 млрд. грн., однак Славомір Новак в кінці березня доповідав, що Укавтодор за 2017 рік освоїть лише 18 млрд. грн., з яких на розвиток і утримання доріг буде спрямовано 8,8 млрд. грн. Це дозволить зробити поточний середній ремонт 700 км з 170 тис. км. (близько 30 км на область - це крапля в морі), який фактично є капітальним и коштує близько 8 млн. грн./км. Також заплановано ліквідувати ямковість лише третини з 16 млн. кв.м. ям. При цьому Укравтодор визначає приблизно 250 об'єктів ремонтів (10 на область, які розкидані по різним районам).
Андрій Мартенс, експерт РПР: «Такий неефективний підхід усуває з участі дрібних підрядників, створюючи умови для обмеженої кількості підрядників. Якби Укравтодор виробив іншу технологічну концепцію виконання ремонту з використанням більш дешевих тонкошарових ремонтів в 5-10 разів дешевших за середні, що дозволяють збільшити протяжність відремонтованих доріг до 10000 км/рік, це сприяло б активному включенню в процес приватних підрядників та значно відобразилося б на стані вітчизняних доріг, зупинило їх руйнацію, яка за останні 10 років з 1,8 млн. кв.м. ям сягнула 16 млн. кв.м. (майже в 10 разів).
Укравтодор не справляється з управлінням тією системою, яку він має. Зараз умови диктують великі приватні компанії та депутати, які лобіюють їх інтереси. Де-факто, саме вони визначають стратегію дорожньо-ремонтних робіт, а не Укравтодор. Професіоналізм менеджменту компанії не відповідає величині поставлених завдань. Величезною проблемою залишається корупція, яка сконцентрована в основному на середньому рівні управлінської ланки Укравтодору, ДАК і Мінінфраструктури. Все це зветься одним словом - некерованість».
Чи є альтернатива ДАК? Чи є в країні приватні підрядники, які мають технічні і фінансові можливості для виконання робіт з утримання дорожньої мережі в нормальному стані, а також, які потрібно створити умови розвитку цього сегмента ринку?
05 квітня 2017 року координаторкою урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксаною Величко була піднята дискусія в Facebook на цю тему.
На думку керівництва ДАК: «Україна поки не готова відмовитися від послуг державного підрядника та віддати роботи з утримання позаміських доріг приватним підрядникам: нині вони не мають ані необхідного обігового капіталу, ані техніки, ані виробничих потужностей».
Очільник Укравтодору Славомір Новак, теж вважає, що: «Вільний ринок з утримання автодоріг в Україні з’явиться не раніше аніж за 5-7 років. Лише тоді можна буде говорити про можливу приватизацію ПАТ ДАК «Автомобільні Дороги України».
Андрій Мотовіловець, радник Міністра інфраструктури: «Експлуатаційне утримання доріг в Україні має дві основні проблеми: проблему недостатнього фінансування та проблему інституційного характеру.
Уряд не виділяє достатньо коштів через дефіцит бюджету, але з 2018 року почне функціонувати «Дорожній фонд», в якому будуть акумулюватися кошти від акцизного збору і направлятися виключно на дороги.
Інституційна проблема пов'язана з Укравтодором. Ця величезна державна компанія має в своєму розпорядженні всі необхідні ресурси, але з поставленими завданнями не справляється. Рішення одне - компанію треба реформувати. При цьому Укравтодору треба зізнатися, що не можна проводити реформи з середньою зарплатою по компанії в 5000 грн. (175 $). При такій зарплаті неможливо залучити компетентних фахівців. Зарплати співробітників відділу по запобіганню корупції ще нижче, що відповідно не може не позначатися на їх діяльності. Хтось повинен підняти дискусію про зарплати. Кардинальна різниця з'явиться тоді, коли в Укравтодор наберуть грамотних людей.
Відносно альтернативи облавтодорам з боку приватних компаній. Будівництво заміських доріг - це дуже витратний бізнес, що вимагає великої кількості дорогої техніки. На сьогодні в Україні близько 3-5 компаній здатних будувати великі інфраструктурні об'єкти. Експлуатаційне ж обслуговування доріг вважаю завданням генерального підрядника з контролем на місцевому рівні».
На думку ж громадських експертів, в країні ще збереглися приватні підрядники, готові здійснювати експлуатаційне утримання доріг, приблизно 1-2 на область. Але їх може бути значно більше. Для цього потрібно реорганізувати ДАК, що сприяло б створенню в кожній області до 15-20 приватних компаній на базі кожного райавтодору та дорожньо-експлуатаційного управління. Більш того, крім вітчизняних, є і зацікавлені іноземні компанії з сучасними технологіями.
Принцип державно-приватного партнерства, довгострокові контракти, гарантоване фінансування, рівні і прозорі умови участі в тендерах, розмежування видів робіт в експлуатаційному утриманні доріг на постійні (прибирання, очищення, фарбування, покос та інше) та періодичні (різноманітні види середніх та дрібних ремонтів) - все це змогло б помітно оживити ринок ремонту і експлуатаційного утримання доріг.
На наступний день дискусія з Facebook була вже продовжена на робочої зустрічі з представниками ДАК в рамках урядово-громадської ініціативи "Разом проти корупції".
На цієї зустрічі ДАК презентувала електронну систему закупівель «APS-тендер», яка використовується нею протягом останнього місяця. Ця система є значним кроком вперед порівняно з попереднім станом справ. Через неї ДАК намагається ввести рівні умови закупівель. Але поки що вона не відповідає всім стандартам прозорості системи ProZorro. Громадськими експертами були надані відповідні рекомендації щодо внесення змін до «APS-тендер», які представники ДАК обіцяли виконати до кінця місяця.
Віктор Нестуля, Трансперенсі Інтернешнл Україна: «Якщо ми хочемо щоб у нас дороги ремонтувалися, то система закупівель ДАК повинна бути ефективною. ДАК не підпадає під дію закону про державні закупівлі - у них є право проводити закупівлі не через Prozorro, а по їх внутрішнім розпорядженням. Питання як це робити максимально ефективно, одночасно дотримуючись норм прозорості та підзвітності. Це питання було підняте Трансперенсі перед Мінінфраструктури. Зараз система «APS-тендер», навіть у разі відкриття коду, не дасть можливості побачити що відбувається всередині програми торгів, не видно лотів і постачальників, які були пропозиції. Крім цього терміни, які виставляються на подачу пропозицій, починаються від 4-х годин, а середня тривалість одного тендера - 24 години. З такими термінами складно проводити ефективні закупівлі на відкритому ринку і розраховувати, що туди прийдуть нові постачальники, які зможуть дати найвигідніші пропозиції не з точки зору ціни, а з точки зору економічної вигоди. Основні закупівлі ДАК - це сировина для ремонту доріг. Для цього вони можуть використовувати допорогову процедуру Prozorro, як це робить «Укргазвидобування» наприклад. Ми виступаємо за максимальну ефективність, з урахуванням принципів прийнятих у цивілізованому суспільстві. Проте на сьогодні ми не знаємо як саме обиралася система «APS-тендер», та за якими критеріями вона була обрана ДАК як найкраща? Якщо це дійсно так, то хотілося би побачити всі можливості майданчика».
Іншим важливим питанням обговорення було розгляд необхідності перегляду дорожньої фінансової політики, а саме перерозподілу бюджетних видатків на користь капітального та "тонкошарового" ремонту автодоріг та адвокація включення цих змін до бюджетної резолюції Мінінфраструктури та проекту Державного бюджету на 2018 рік.
Андрій Мартенс, експерт РПР: «Зараз ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» займається дрібним, ямковим (гарантія до 12 міс.) ремонтом та експлуатаційним утриманням автомобільних доріг. В 2017 році Укравтодором на ці роботи заплановано 3,5 млрд. грн., з яких майже 95% освоює ДАК. Така монополія є штучною, та є приводом для корупції в усіх ланках компанії. Починаючи від системи закупівель через платформу «APS-тендер», яка дозволяє, будь які маніпулювання з цінами на матеріали та постачальниками, закінчуючи списанням палива та матеріалів на роботи, які фактично не проводились. Укравтодор та ДАК ретранслюють нав’язливу ідею незамінності ДАКу. Минінфраструктури та Кабмин мають розуміти, що будь-яка монополія компанії, 100% акцій якій належить державі в особі Укравтодора, це питання. Чому держава не створює умови для конкуренції і залучення приватних підрядників, як це існує в більшості країн світу за принципом державно-приватного партнерства? Візьміть приклади наших сусідів – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, та багатьох інших. Достатньо декількох умов: рівних умов участі та прозорості тендерів, довгострокові контракти на експлуатаційне утримання строком на 5-7 років, щоб інвестори мали можливість повернути вкладені кошти, гарантія ритмічного фінансування за рахунок Дорожнього Фонду, та поділу експлуатаційного утримання на 2 види послуг – постійні (прибирання, фарбування, та ін.), які можливо контролювати за принципом OPRC (оплата по кінцевим результатам), та періодичні, до яких відносяться всі види ремонтів від середнього до дрібного».
Незважаючи на різні точки зору експерти відзначили, що минула зустріч з представниками ДАК була самою предметною починаючи з 2014 року. Намітилось позитивне зрушення у взаєминах держструктури і громадськості.
Михайло Серебряков, експерт РПР, ініціатива "Разом проти корупції": «Державна компанія "Автомобільні дороги України" задекларувала дуже амбітні цілі реалізація яких бодай наполовину забезпечить її керівництву місце в історії. Але чи щирі керівники ДАК із громадськістю? Відповідь ми знатимемо дуже скоро.
Отже, яких кроків (або їх затягування/саботажу) можна очікувати найближчим часом:
1) розробку закупівельної стратегії ДАК "Автомобільні дороги України" для припинення практики вигаданих "невідкладних" закупівель;
2) посилення контролю за структурами компанії на місцях шляхом впровадження централізованої електронної системи управління та бухгалтерського обліку (бажано, із залученням коштів міжнародних донорів);
3) результативне спонукання підрядника привести електронну систему закупівель "APS-тендер " у відповідність стандартам ProZorro.
Також ДАК "Автомобільні дороги України", "Разом проти корупції", ГС "Моя дорога" та інші дружні громадські організації діятимуть в синергії в глобальному питанні: перерозподілі бюджетних видатків на користь ремонтів за більш ефективною і придатною в сьогоднішніх економічних умовах технологією.
Не секрет, що галузь дорожнього будівництва наскрізь корумпована. За доказами ходити далеко не треба - стан доріг говорить сам за себе. Керівництво компанії запевнило нас у твердості своєї політичної волі з цим покінчити раз і назавжди.
Чи хочемо ми в це вірити? Звісно. Але серйозність задекларованих планів покажуть найближчі тижні. Ми завжди готові відзначити позитивні результати роботи влади, в тому числі публічно, але ми не потерпимо брехні».
Проблема ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг України глобальна і вирішувати її теж треба глобально. Час показує, що без участі приватного бізнесу, державні структури не справляються з вартими перед ними завданнями. Стан вітчизняних доріг гостро потребує довгострокової урядової програми з їх ремонту та будівництва із залученням приватних компаній. Відсутність такої програми з чіткими планами, термінами, фінансуванням, відповідальними особами і контролем не дає прогнозовано і ефективно розвиватися дорожньої галузі. У 2016 році Мінінфраструктури почало розробку стратегії розвитку транспорту країни (в тому числі і дорожньої галузі) закінчити яку планує в 2019-м. З такими темпами реформ ми в економічному плані повернемося в минуле століття.
На жаль, коли мова йде про фінансування та розвиток автомобільної дорожньої галузі, з боку держави ми чуємо розмови більш про необхідні великі витрати і наявних проблемах. А треба щоб держава розглядала це питання з точки зору інвестицій в розвиток вітчизняної економіки, створення додаткових робочих місць і поліпшення якості життя населення.
Чому не застосувати світову практику, коли керуюча компанія в дорожній сфері отримує 1% від обороту? Тоді при обороті в 25-35 млрд. грн. сума винагороди Укравтодору становила б 250 млн. грн. або 50 тис.грн. / міс. на 1 співробітника! Це б дозволило залучити відповідних фахівців і значно б знизило корупційні ризики. У світі досить позитивного досвіду розвитку автомобільної дорожньої галузі в різних умовах - його треба використовувати.
А перш за все необхідно подолати корупцію, бо інакше всі зусилля і витрати будуть марними.
Оксана Величко, координаторка ініціативи “Разом проти корупції”: «Держава ніколи не буде кращим менеджером. В Українських реаліях це, на жаль, аксіома. Традицію вкрасти на усьому може здолати лише добрий господар, який не буде красти у себе і іншим не дасть. Приватний бізнес, який запровадить ефективну систему контролю та дасть нормальні зарплати, зможе налагодити усі бізнес-процеси на досягнення найкращого результату. Роль держави – створити умови для чесної гри. А для цього можна було би як мінімум зібрати представників бізнесу і запитати: «а що вам треба, щоб вам було цікаво інвестувати в ремонт доріг»? І далі, спільно з міністерством інфраструктури, будувати свою діяльність довкола визначеного кола проблем».