Повторний режим повної ізоляції у жовтні-листопаді запроваджено у Франції, Німеччині, Австрії, Бельгії, Італії, Чехії, Греції, Туреччині.
В багатьох країнах діє комендантська година, заборона на вихід з дому без спеціального дозволу, на роботу закладів харчування, спортзалів, готелів, обмеження в'їзду і виїзду за кордон.
Наприклад, у Австрії з 20:00 до 06:00 запроваджена комендантська година, зачинено усі навчальні та розважальні заклади, торгові мережі, крім продуктових магазинів, аптек, банків та поштових відділень.
Комендантська година діє і в Туреччині: усі торгові центри, ринки і перукарні тепер працюють з 10:00 до 20:00, а бари і ресторани пропонують лише послуги на винос. Щодо навчальних закладів та кінотеатрів, то всі вони зачинені до кінця року.
Велика Британія, запровадивши карантин, обмежила роботу майже всіх непродуктових магазинів, а також розважальних центрів та закладів.
В Німеччині карантинні обмеження, запроваджені у листопаді цього року, продовжаться до 20 грудня попри демонстрації невдоволених. Збиратися можна не більше, ніж 5 осіб, не працюють готелі, ресторани, тренажерні зали, релігійні заклади. Лише на різдвяні свята діятимуть пільги, за якими буде дозволено зустрічатися 10 особам, а церкви проведуть різдвяні служби.
У Греції також діє комендантська година з 21:00 до 05:00, зачинені розважальні заклади, університети, школи і навіть дитячі садочки. До порушників карантину можуть застосуватись не лише великі штрафи, але й позбавлення волі навіть чекає арешт і позбавлення волі. Зокрема, 20 листопада іноземні студенти, які влаштовували домашню вечірку в Салоніках, були в результаті заарештовані і на місці оштрафовані на 3000 євро кожен. 21 листопада двоє громадян Палестини та Франції були засуджені до 2 років і 2 місяців позбавлення волі за порушення карантинних обмежень.
Європейські міста відмовляються від сформованих століттями різдвяних традицій. У Франції, зокрема, від проведення одного з найвідомішого ярмарку в країні — у Страсбурзі. Минулого року його відвідали понад два мільйони гостей. Доходи бізнесу (готелі, ресторани, торгівля) від події оцінюються у 250 млн євро, а готелі та ресторани за цей період заробляють 30-40% свого річного доходу.
За дев'ять місяців цього року готельний бізнес Берліну зафіксував 70%-ве падіння доходів. «Карантин впливає на малі підприємства: від водіїв таксі до будинків побуту, які перуть простирадла, рушники, скатертини для великих готелів. Центри міст майже безлюдні, що створює ефект доміно для роздрібних торговців, які втрачають доходи від нестачі пішохідного руху», — пише DW. Німецька асоціація готелів та ресторанів Dehoga дослідила, що понад 70% підприємств готельної індустрії сумніваються в подоланні карантину, а кожен шостий вже знаходиться на межі банкрутства.
У Федеральній економічній палаті Австрії (Wirtschaftskammer Österreich) вважають, що диверсифікація бізнесів, яка зазвичай гарантувала стабільність, цього разу не допоможе. Пандемія охопила всі сегменти, та найбільше постраждав драйвер відновлення економіки Австрії – туризм.
Експерти очікують, що економіка Австрії скоротиться на 7,5% за результатами 2020-го.
Представники малого і середнього бізнесу Великої Британії також говорять про мільярдні збитки через карантин. Генеральні директори 60 провідних роздрібних торгових мереж написали спільний лист до Times, в якому йде мова, що через карантин під загрозою звільнення опинилися сотні тисяч працівників роздрібної торгівлі. Гендиректори вказують, що на листопад і грудень припадає понад п'ята частина всіх річних роздрібних продажів у Великій Британії. Представники бізнесу попереджають: якщо магазини не будуть відкриті до початку грудня, «багато з них можуть взагалі вже ніколи не відкритися».
До пандемії Європу називали серцем світового квіткового бізнесу: саме тут зосереджувалось понад 40% світового експорту квітів. Цього року квіткова галузь вже втратила $8,5 млрд. Очікується, що у грудні експорт квітів з Кенії до Європи скоротиться на 40 000 тонн, якщо заходи карантину у Великій Британії, Франції та Німеччині, залишаться. За даними Business Daily, замовлення квітів з Кенії на аукціоні Royal FloraHolland в Нідерландах впали на 20%, оскільки європейські країни протягом карантину цікавляться не квітами, а предметами першої необхідності.
Повторні локдауни спричинили нові антиковідні протести у Німеччині, Іспанії, Італії, Чехії, Словаччині. Протести спричинені заборонами, комендантською годиною, масковим режимом тощо. Але багато європейців засуджують подібну поведінку: «Жорстка ізоляція необхідна, оскільки кожен соціальний контакт — це занадто багато», - заявив нещодавно канцлер Австрії Себастіан Курц.
Згідно з прогнозом Європейської комісії, економіка єврозони скоротиться на 7,8% у 2020 році, а рівень безробіття зросте з 7,5% в 2019-му до 8,3% у 2020 році і 9,4% у 2021 році.
Трохи оптимістичніші дані аналітиків відомого англійського аналітичного агентства IHS Markit: економіка єврозони у 2020 році покаже зниження на 7,4%, яке може вирости на 3,7% у 2021 році. Багато аналітиків із введенням нових локдаунів наразі переглядають і корегують свої прогнози.
«Ілюзія, що світ зможе легко взяти під контроль коронавірус, розвіялася. Друга хвиля пандемії є особливо потужною в Європі та у ряді регіонів США, — говориться в огляді IHS Markit — Навіть ті країни, які раніше успішно протидіяли поширенню коронавірусу (такі як Німеччина) восени були змушені повернути карантинні обмеження».
В Єврокомісії очікують, що зростання державного дефіциту у 2020 році стане значним для всіх країн ЄС, оскільки соціальні витрати підвищуються, а податкові надходження падають. Цього року падіння ВВП Естонії та Нідерландів, за прогнозом МВФ, становитиме 5,2%, Німеччини — 6%, Ісландії — 7,2%, Великої Британії — 7,5%.
Найбільше у 2020 році втратять Іспанія (-12,8% ВВП), Італія (-10,6% ВВП), Португалія (-10,0% ВВП), Франція (-9,8% ВВП), Греція (-9,5% ВВП).
Єврокомісія очікує, що сукупне відношення боргу до ВВП єврозони збільшиться з 85,9% ВВП 2019 року до 101,7% — 2020-го, 102,3% — 2021-го і 102,6% ВВП — 2022 року.
Згідно з осіннім прогнозом МВФ, падіння ВВП України становитиме 7,2% за результатами 2020-го. Прогноз рівня безробіття на 2020 рік складає 11%, на 2021 — 9,6%. У 2020 році, за даними НБУ, державний та гарантований державою борг зросте до 63% ВВП через нарощення дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також слабший, ніж наприкінці минулого року, обмінний курс гривні.
На 2021 рік МВФ покращив показники зростання української економіки з 1,1% до 3%. На 2025 році МВФ прогнозує зростання ВВП України на 4%. Середньорічна інфляція в Україні у 2020 році становитиме 3,2% (за попереднім прогнозом - 4,5%), а у 2021-му – 5% (було 7,2%).
Поліпшення прогнозів щодо України, за словами директора Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, обумовлено економічними показниками України, зокрема, більш швидким, ніж прогнозувалося раніше, зростанням роздрібної торгівлі та споживання. За даними Державної служби статистики, за січень – жовтень 2020 року роздрібний товарообіг підприємств роздрібної торгівлі України збільшився на 7,3% (у порівнянних цінах) проти аналогічного періоду 2019 року.
Стійке зростання реальної заробітної плати та відновлення ринку праці влітку сприяли поліпшенню настроїв споживачів. «Пожвавлення споживчого попиту на тлі відновлення зростання доходів домогосподарств відбувалося дещо швидше за попередні очікування, про що, зокрема, свідчили високі темпи зростання роздрібної торгівлі. Це дало підстави поліпшити оцінку реального ВВП у ІІІ кварталі», — йдеться в інфляційному звіті НБУ за жовтень 2020 року.
В НБУ прогнозують падіння ВВП України у 2020 році на рівні 6% та ріст на 4% — у 2021–2022 роках. «Основним драйвером зростання залишатиметься приватне споживання на тлі стрімкого підвищення мінімальної заробітної плати у 2021 році. Економічне зростання підтримають фіскальні стимули, м’яка монетарна політика та відновлення зовнішнього попиту за умов відсутності жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі», — прогнозує Національний банк України.
Український уряд продовжує працювати над розширенням програм для підтримки бізнесу. Вже розроблені законодавчі ініціативи, які зокрема, передбачатимуть:
— Надання матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн. фізичним особам– підприємцям та найманим працівникам, чия сфера діяльності потрапляє під закриття через карантин.
За цією програмою зможуть отримати допомогу понад 1 млн громадян України, а її загальний обсяг становитиме майже 10 млрд грн.
— Надання компенсації витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників підприємствам, робота яких припинилася через карантинні обмеження. За розрахунками, таку компенсацію отримають близько 120 тис. юридичних осіб на суму майже 1,5 млрд грн.
— Надання компенсації на сплату ЄСВ за найманих працівників підприємствам, діяльність яких на період карантину забороняється
— Запровадження податкових канікул. Якщо будуть посилені карантинні заходи, то 200 тис. фізичних осіб-підприємців 1-ї групи будуть звільнені від сплати всіх податків і зборів, включно з ЄСВ.
Крім того, відновлюється дія програм підтримки бізнесу, які успішно працювали під час весняного карантину, серед яких:
— компенсація частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм виробництва. Це програма по частковому безробіттю, завдяки якій навесні-влітку вдалося зберегти понад 450 тисяч робочих місць;
— виплати на дітей для родин підприємців, що діяли навесні цього року.
Продовжиться і розширить свої можливості програма «Доступні кредити 5-7-9%». Малий і середній бізнес вже отримав понад 13 млрд грн за цією програмою.
Пакет законопроєктів про підтримку бізнесу на карантині, ініційованих Президентом України Володимиром Зеленським, зареєстровано у ВРУ і буде розглянуто народними депутатами найближчим часом. Сподіваюся, усі фракції та групи об'єднають зусилля для скорішого ухвалення цих законодавчих ініціатив, а фінальний документ показуватиме спільне бачення і Президента, і Уряду, і парламенту.
Карантинні обмеження – це інвестиції в життя громадян своєї країни та запорука відновлення на майбутнє.