Пост викликав бурхливу реакцію в соцмережах — близько 400 коментарів у перші два дні. Здивувало, що багато фоловерів Дмитра взагалі не розуміють, навіщо для боротьби з корупцією потрібно запроваджувати якісь цифрові додатки. «Щоб знизити корупцію, потрібно саджати на 15 років з повною конфіскацією, а не вигадувати хе..ю ціною в 1 грн», — один з сотень коментарів.
Звісно, корупціонер повинен нести цивільну та кримінальну відповідальність за свої правопорушення. Саме з цією метою парламент наразі вносить відповідні зміни до законодавства України. 2 жовтня було ухвалено законопроект №1029 про перезавантаження НАЗК. Підготовано законопроекти №1031 і №1010, які передбачають суттєве посилення відповідальності за корупційні правопорушення та впровадження інституту викривачів корупції. Останній дозволить кожному українцю взяти безпосередню (і не безкоштовну) участь у боротьбі з корупцією.
Проте будьмо реалістами. Хіба корупціонерів зупинить одне лише покарання, хай навіть найжорсткіше? Тут можна згадати промовистий досвід Китаю. У Кримінальному кодексі КНР налічується кілька десятків статей, які передбачають найвищу міру покарання — страту.
І полювання на «мух» (дрібних хабарників) і «тигрів» (топ-корупціонерів), як ще називають антикорупційну кампанію в Китаї, є досить ефективним, а покарання корупціонерів доволі жорстким. З 2014 року понад мільйон китайських чиновників різних рівнів були покарані за корупцію та порушення партійної дисципліни. Найгучнішим випадком останнього часу стало затримання торік голови Інтерполу Мен Хунвея, який спочатку зник, а згодом з'ясувалося, що він знаходиться в Китаї, де щодо нього проводиться антикорупційне розслідування.
Проте, попри наджорсткі каральні заходи, в жовтні поточного року колишній мер міста Гуанчжоу, 57-річний Чжан Ци встановив світовий рекорд з корупції. Співробітники місцевого антикорупційного органу вилучили в нього майже 13 тонн золота та мільярди доларів готівки. Як бачимо, навіть наймасштабніші репресивні заходи не дають 100%-вого ефекту в боротьбі з корупцією.
Антикорупційна політика має бути комплексною. І використання цифрових додатків — ефективна складова цього комплексу, що з розвитком інформаційних технологій починає грати все вагомішу роль.
Контроль за якістю надання державних послуг, оцінка професіоналізму державних службовців, аналіз витрат бюджетних коштів — усе це наразі вже працює з першого кліку. Навіть у тих країнах, які не входять до переліку держав з найрозвинутішими інформаційними технологіями.
Нерідко цифрові додатки розробляють та впроваджують не міністри, а небайдужі громадяни й талановита молодь. Три студентки з Руанди створили антикорупційний додаток, щоб «врятувати націю, надавши громадянам доступ до правосуддя». Ідея з'явилася після того, як батька однієї зі студенток зупинили патрульні за «порушення» і відпустили лише після отримання хабаря. Розповідь про цей інцидент стала поштовхом для створення антикорупційного цифрового додатка ACAP — Anti Corruption App. Новація дозволяє подавати скарги і відправляти правоохоронцям інформацію про хабарництво з мобільного телефону.
Схожий додаток «Action for Transparency» (A4T) розроблено й у Кенії організацією Transparency International Kenya. Він дозволяє громадянам повідомляти про випадки корупції зі смартфонів. Також кожен може перевірити обсяги державних коштів, що виділяються та фактично витрачаються на місцеві школи й поліклініки. Аналогічний додаток було запущено і в Уганді.
Подібне цифрове рішення, за даними Агентства Республіки Казахстан з протидії корупції, запустили і в Алмати. Одне з найбільших міст країни має дефіцит у закладах для дітей, тож задля мінімізації корупційних ризиків і виключення впливу людського фактора запровадили автоматизовану систему розподілу місць у дитячих садках, перших класах і коледжах. За допомогою цифрових додатків батьки можуть 24 години на добу контролювати чергу в ці заклади. Наприкінці минулого року в Казахстані також розробили й запустили цифровий мобільний додаток «Digital agent», що оцінює якість адміністративних послуг за 5-бальною шкалою з можливістю додати фото й відео.
Технології, як колись казав Білл Гейтс, — це лише інструмент. Вони повинні базуватись на прозорих, зрозумілих, швидких і комфортних рішеннях. Щоб створити в Україні умови, за яких системна корупція стане неможливою, потрібні політична воля й антикорупційна культура. Якщо перше локалізується на Банковій та Грушевського, то друге в кожному з нас. IT-рішення, що дозволять кожному українцю стати digital anti-corruption agent, можуть прискорити цей процес. Цифрові додатки — це справді крута штука, а не «щось там» ціною в 1 грн.