Відкриття центру Козявкіна відкладається
Окупація Кримського півострова і вторгнення російських загарбників на територію Арабатської Стрілки негативно позначилися на рекреаційному розвитку херсонського Приазов’я. «В липні-серпні цього року ми планували відкрити комплекс «InterMedicalEcoCity», який розташований поблизу Щасливцевого, планували вже розпочати прийом перших пацієнтів. Однак через ситуацію в Криму все це довелося відкласти на невизначений строк, — констатує заступник генерального директора трускавецької Міжнародної клініки відновного лікування Володимира Козявкіна Степан Гордієвич. — Ще місяць тому на Арабатці працювали наші будівельники, але після захоплення російськими військовими української території поблизу села Стрілкового ситуація стала зовсім критичною, будівництво було зупинене, а всі працівники відкликані з Генічеського району».
Наразі клініка продовжує приймати маленьких пацієнтів з усього світу у себе на Львівщині і планує продовжувати розвивати свої бази на території України. «Нам неодноразово пропонували створити подібні комплекси у країнах Перської затоки, з якими активно співпрацюємо, але ми все ж таки краще почуваємося в Україні», — додає Степан Гордієвич.
На Львівщині все спокійно
Ситуація в Криму вже призвела до відтоку відпочиваючих і в самому курортному Трускавці. «Ми від цього дуже страждаємо, — зізнається головний менеджер місцевого фешенебельного медичного комплексу «Mirotel» Олена Геращенко. — Бояться до нас в Західну Україну зараз їхати люди зі сходу країни, Росії. Дзвонять, ставлять якісь дикі запитання: «Що у вас там, війна?». Хоча Трускавець в усі часи був аполітичним містом, в якому завжди радо приймали всіх — і росіян, і європейців, і мусульман. Усіх приваблювала можливість полікуватися, гарно відпочити. Чимало місцевих дівчат завдяки приїжджим курортникам виходили заміж, знайшли своє щастя».
— Бояться їхати також із Білорусі і навіть з Азербайджану. Доводиться кожного переконувати, що в Трускавці все спокійно, що сюди можна їхати сміливо, — додає головний лікар комплексу «Дніпро-Бескид», д. м. н. Людмила Чебаненко.
Під час перебування на Львівщині наприкінці березня автор цих рядків справді не побачив жодної підстави для якихось побоювань. Ті, хто подорожував Україною і Росією, від самого початку агресії Кремля розумів, що пропагандистські репортажі московських мас-медіа не мають нічого спільного з реальністю. Що у Львові, Івано-Франківську або Тернополі, які останнім часом наполегливо представляють як суто «бендерівські» території, насправді набагато спокійніше, ніж у Севастополі з його озброєними до зубів «зеленими чоловічками», Москві, Махачкалі або будь-якому іншому російському мегаполісі. Жодного «бендерівця» не побачив там, як не намагався, і ваш покірний слуга. Чи, може, не там шукав? Можливо, у когось у Кремлі дуже кепсько з географією, і він насправді мав на увазі жителів відомого придністровського міста Бендери? Але до чого тоді тут Львів і український визвольний рух?
Власне, історія українського підпілля на західній Україні викликає інтерес не лише у вітчизняних патріотів. Відпочивальники у Трускавці з задоволенням відвідують відкриту два роки тому з нагоди 70-річчя УПА автентичну експозицію криївки у місцевому музеї. «Всі, хто вивчав історію, знають, що українські повстанці боролися з усіма окупантами — нацистами, комуністами, боролися за незалежну Україну. І саме радянська влада загнала українців під землю», — розповіла директор музею Галина Коваль.
Інша ж «Криївка», з якою у багатьох асоціюється Львів, до визвольного руху не має жодного відношення. Це просто бізнес-проект успішного ресторану-кнайпи, яких узагалі чимало на Галичині: варто згадати хоча б відомі кнайпи-«бренди» як «Мазох-кафе», «Під клепсидрою», численні автентичні кав’ярні тощо. І дефіциту клієнтів вони не відчувають.
Туристів «вигнали» з Криму?
— Незважаючи на непросту нинішню ситуацію, я переконаний, що кримська криза може певним чином позитивно вплинути на материкову Україну. За умови зупинення російської агресії нас очікує сплеск внутрішнього туризму, — вважає міський голова Трускавця Руслан Козир.
— На півострові щороку відпочивало близько 4,5 млн. українців. Політична ситуація спонукатиме людей до психологічної розрядки, тож вони, певен, більш охочіше подорожуватимуть Україною. Та й ті, хто відпочивають за соціальними путівками, теж мають кудись поїхати: кошти ж на це у бюджеті все одно закладені. Тільки замість Криму вони поїдуть в інші місця. Мені здається, однією з причин окупації Криму росіянами було не тільки намагання дестабілізувати ситуацію в нашій країні, а й відволікти великі потоки туристів із Криму до Сочі. Тож Кремль мав тут і суто прагматичні інтереси.
За словами міського голови, агресія в Криму відкрила всім очі, хто є справжнім ворогом нашої держави. На жаль, дуже непатріотичну позицію в подіях останніх місяців відіграла Асоціація міст України (АМУ). «Коли на київському Майдані відбувалися трагічні події, ця Асоціація зібрала у Криму сепаратистський з’їзд на підтримку тодішньої влади. Я був єдиним міським головою, котрий відкрито висловив своє «фе», направивши протест і попередивши про вихід із лав АМУ на знак незгоди з її політикою», — пояснив Руслан Козир.
Відкрийте для себе Україну!
За словами керівництва Трускавецької міськради, торік це місто відвідали громадяни 63 країн. Жодних проблем у спілкуванні не мав ніхто: та ж російська мова активно використовується у багатьох місцевих закладах. Щоправда, під час перебування на Львівщині делегації блогерів і представників громадських організацій з Херсонської області на запрошення центру інформаційних досліджень «Меридіан» ми помітили, що у галичан по відношенню до жителів півдня теж є певні стереотипи. Приміром, під час зустрічі у прямому ефірі в студії Львівської обласної телерадіокомпанії журналісти останньої явно очікували, що запрошені делегати з Херсонщини будуть розмовляти виключно російською мовою і захищати проросійські настрої. «Вони були явно шоковані тим, що ми вільно говоримо українською, що вболіваємо за цілісність нашої держави. Це свідчить про те, що в Західній Україні не вистачає достовірної інформації про південний регіон. Тож усім нам потрібно більше спілкуватися і триматися разом», — поділилися роздумами учасники зустрічі.
Активно відкривати для себе Галичину останнім часом почали сотні студентів зі східних регіонів України, які приїжджають на запрошення львівських університетів. Проте і самі львів’яни давно пропагують своє місто як культурну столицю Європи. «Ми багато проводимо виїзних виставок і не обмежуємося суто українською національною складовою, — розповідає директор Львівського музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України Роман Чмелик. — Так, я не бачу сенсу везти, скажімо, до Дніпропетровська або Севастополя виставку нашої вишивки. Тому привозили у Крим виставку робіт Альфонса Мухи, експозицію єврейської культури. Чималий успіх за кордоном мали наші виставки французької кераміки XVI—XX ст., чеських і польських плакатів. Багато хто дивується: невже всі ці унікальні експонати знаходяться в фондах нашого музею? Але ми раді показати наш спадок і продемонструвати, що Львів — це справжнє європейське місто!».
«Державна влада була фікцією»
У той же час культурна спадщина у Криму зараз перебуває під великою загрозою. «Мої тамтешні колеги запевняють, що поки ситуація спокійна, всі музейні фонди фахово зберігаються, ніхто нічого не вивозить. Але водночас нікому не відомо, що буде завтра. Сподіваюся, відповіді на деякі питання ми зможемо отримати на семінарі зі збереження культурної спадщини під час військових дій і техногенних катастроф, який відкриється у Кишиневі 31 березня. На нього запрошені фахівці з Ірану, Єгипту, від яких ми хочемо почути практичні поради», — додав Роман Чмелик.
Ситуація з Кримом львів’ян турбує так само, як і всіх українців. «Насправді до нинішньої втрати Криму призвела вся попередня державна влада, починаючи від Леоніда Кравчука. Всі державні органи були фікцією. Служба безпеки, міліція, прокуратура та інші структури фінансувалися коштом платників податків, їхні працівники отримували зарплату, але своїх функцій не виконували. Тому як вирішиться кримське питання, великою мірою залежить від успішності запланованих і вельми складних реформ», — вважає професор кафедри історії та теорії політичної науки філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Ігор Вдовичин.
Ставка на місцеве самоврядування
Свої пропозиції щодо намічених реформ озвучили учасники другого форуму місцевого самоврядування, який відбувся у Львові 27—28 березня. «Чому в країні виникла така глибока криза? Через те, що у керівництві держави завжди була критично мала кількість людей, які пройшли вишкіл місцевого самоврядування. Якщо якась облдержадміністрація не працюватиме один день, область може вистояти. Якщо ж хоча б день не функціонуватиме міськрада — для міста це буде катастрофа», — констатує міський голова Львова Андрій Садовий.
Як приклад він згадав події львівської «ночі гніву» 18 лютого. Після трагічних подій у Києві львів’яни прийшли під будівлі обласних управлінь СБУ, міліції, прокуратури. А вже на ранок усі працівники цих органів зникли! «Я отримав мільйонне місто, кинуте напризволяще правоохоронними структурами. Ніхто ж зі злочинців не пішов слідом за ними! Тож до вечора 19 лютого ми оперативно запустили механізм патрулювання вулиць і взяли весь контроль у свої руки, — згадує Андрій Садовий. — Поки громадські загони патрулювали місто, рівень злочинності впав у 2—3 рази! Для нас це стало сильним аргументом на користь того, що і ДАІ, і УМВС повинні бути підпорядковані органам місцевого самоврядування. Якщо останні стануть сильними, то сильною буде і вся наша держава».
За словами очільника Львова, шанс вплинути на ситуацію в державі місцеві ради мають тільки до 25 травня: «Саме до цього часу ми повинні ввести в дію всі необхідні механізми для посилення місцевого самоврядування. Не варто вірити в те, що прийде новий Президент, який щось там буде запроваджувати. Такого не станеться. Тому ми зараз маємо цей унікальний шанс, і я б нікому не радив стояти на нашій дорозі».
Вітчизняні й закордонні учасники форуму були одностайні в тому, що Україна зараз має великий шанс повністю перебудувати свою державу. «Від тієї ж асоціації з ЄС не варто очікувати манни небесної. Всі свої внутрішні проблеми ви повинні вирішувати перш за все власними силами. Наприклад, усі проблеми, які були в нашому сільському господарстві до вступу країни до Євросоюзу, залишилися. Просто ми отримали нові можливості задля їхнього вирішення. Але нам ніхто й не обіцяв, що буде легко», — зазначив директор з дослідницької роботи НУО «Експертний форум» (Румунія) Сорін Іоніта.
— Будь-яка центральна влада не любить децентралізації, — додала виконавчий директор Національної асоціації муніципалітетів Республіки Болгарія Гінка Чавдарова. — Будь-яка опозиційна партія говорить про захист чиїхось прав, а коли приходить до влади — одразу про все забуває. Тому важливо, щоб сильне прагнення змін було всередині вас самих. Рада Європи в свою чергу готова надати посильну допомогу у проведенні українських реформ і посиленні ролі місцевого самоврядування в Україні.
Вперше опубліковано в незалежній газеті Херсонщини "Новий день.