Деякі положення цього законопроекту спрямовані на удосконалення процедури бюджетного відшкодування ПДВ. Значні труднощі та затримки із бюджетним відшкодуванням ПДВ в Україні, − одна із найсуттєвіших перешкод на шляху здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання. Невирішеність цього питання значною мірою нівелює зусилля уряду щодо сприяння експорту та розширення доступу суб'єктів господарювання на іноземні ринки товарів і послуг.
Тому зміни до податкового законодавства, які стосуються адміністрування податків саме у частині відшкодування ПДВ, слід розглядати у контексті політики сприяння експорту.
Єдиний реєстр заяв для відшкодування ПДВ
Одним із найпомітніших досягнень розробленого законопроекту є запровадження єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі − Реєстр). Система двох реєстрів, яка функціонує з початку 2016 року, не продемонструвала своєї ефективності і, більше того, зазнала гострої критики з боку представників суб'єктів господарювання.
При цьому згідно із запропонованими змінами розпорядником Реєстру стане Міністерство фінансів України, тоді як на ДФС буде покладено винятково функції з обслуговування Реєстру.
Узгодження суми бюджетного відшкодування
Ще одна суттєва зміна стосується підстав для виплати органами Державної казначейської служби України (ДКСУ) узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідно до чинної редакції Податкового кодексу України (ПКУ) сума ПДВ, заявлена платником податків до відшкодування, узгоджується контролюючим органом за результатами камеральної або, у деяких випадках, документальної перевірки. Згідно зі статтею 200.12 ПКУ протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки контролюючий орган зобов’язаний подати в орган ДКСУ відповідний висновок із зазначенням узгодженої суми. На підставі цього висновку здійснюється виплата бюджетного відшкодування ПДВ.
Згідно із запропонованими змінами, заявлена сума відшкодування вважається узгодженою, якщо платнику податку не було надіслано податкове повідомлення-рішення у встановлені строки. У такому разі сума автоматично набуває статусу узгодженої в Реєстрі, і орган ДКСУ здійснює відшкодування ПДВ на підставі даних у Реєстрі, а не висновку контролюючого органу. Це значно спрощує саму процедуру.
Крім того, нова редакція статті 200.12 ПКУ передбачає можливість часткового узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ. Якщо контролюючий орган не узгоджує частину суми, заявленої платником податку до відшкодування, контролюючий орган повинен повідомити про це платника податку у податковому повідомленні-рішенні та внести відповідні дані до заяви про бюджетне відшкодування. Однак та частина заявленої суми, що узгоджена контролюючим органом, автоматично набуває відповідного статусу у день надсилання вказаного податкового повідомлення-рішення латнику податку та внесення відповідних даних до заяви. Відповідно, платник податку має право отримати бюджетне відшкодування ПДВ у частині, узгодженій контролюючим органом.
Запропоновані зміни матимуть кілька позитивних наслідків. По-перше, вилучення вимоги щодо складання та направлення висновку контролюючого органу зменшує бюрократичну завантаженість і корупційні ризики процедури відшкодування ПДВ. По-друге, завдяки внесенню даних до Реєстру платнику податку буде легше прослідкувати момент узгодження заявленої суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню. До того ж платник податків матиме можливість своєчасно прийняти рішення про зарахування узгодженої суми чи її частини у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу, якщо вважатиме доцільним таке зарахування чи погашення.
Щоправда, законопроект вимагає від платника податку особливої уважності в обчисленні заявленої суми відшкодування ПДВ. Це стосується заниження суми відшкодування, коли в результаті камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє, що реальна сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню, перевищує суму, вказану платником податку у заяві. У такому разі чинна редакція пункту 200.14(а) ПКУ передбачає зарахування суми заниження до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Однак розробники законопроекту пропонують виключити цей пункт з тексту частини 14 статті 200 у новій редакції ПКУ.
Важливі положення щодо податкової накладної
Насамперед слід відзначити, що зміни до ПКУ передбачають продовження строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до 365 календарних днів, із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ.
Також, згідно із запропонованими змінами, підстави для реєстрації податкової накладної та необхідність виправлення помилок, допущених при її складанні, включено до переліку даних, які контролюючий орган повинен зазначати у податковому повідомлені-рішенні.
Крім того, до обов’язкових реквізитів податкової накладної додано код товару згідно з УКТ ЗЕД (код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг), при цьому експортер-платник податку повинен вказати у податкові накладній щонайменше чотири перші цифри відповідного коду.
Нарешті, згідно із запропонованою редакцією статті 201.10 ПКУ податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї повинні бути достатньою підставою для нарахування податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Ця норма покликана усунути можливості для зловживань контролюючими органами, які свідомо затримують відшкодування ПДВ, вимагаючи від експортерів численні додаткові документи на підтвердження податкової накладної.
У цілому положення законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України» служать позитивним сигналом для експортерів і дають надію на реальні зрушення у процедурі відшкодування ПДВ. Однак бізнес зможе остаточно переконатися у перевагах запропонованих змін тільки після того, як побачить їх у дії.