Я не проти реформ – вони потрібні, але варто сказати чесно – зараз ми скидаємо всю медицину з держави на плечі місцевих рад, а за собою лишаємо право спускати розпорядження та накази: забезпечити наявність, створити присутність, підвищити зарплати і таке інше, забуваючи сказати, де взяти на це кошти. От і виходить, як в тому серіалі «Слуга народу», коли купа керівників дають розпорядження, а виконувати доводиться бабусі в будівельному жилеті.
Наведу вам приклад з реального життя: на території Опішнянської громади розташоване інфекційне відділення, яке розраховане на 15 ліжко-місць. За необхідності можна додати ще 40 ліжок. На 2-му поверсі будівлі є приміщення, де колись функціонувало терапевтичне відділення. Тут можна було б розмістити до 50-ти людей. Все, що треба зробити – це ремонт, фінансування якого, готова взяти на себе Опішнянська ОТГ. Проте, приміщення лікарні перебуває на балансі Зіньківської районної ради. Не зрозуміло, кому воно буде належати у процесі реформування. Тому ми спрацювали на випередження і на початку року звернулися до районної ради з проханням передати на баланс Опішнянської ОТГ дане приміщення. І поки триває процес його передачі (який з об'єктивних причин може затягнутися на місяці) ми не можемо робити там ремонт. Крім того, зараз в державі заблокований процес здачі в оренду комунального майна. Через бюрократію у нас зв'язані руки. Приміщення є, гроші на його ремонт є, а розпочати роботу ми не можемо через підпорядкування району. А в ситуації, коли коронавірус поширився по всій Україні, цю частину споруди можна було б використовувати не лише для лікування, а й для обсервації людей.