Сумський ректор — не перший із освітян, хто намагається представити реальність у іншому вимірі, тому, який до вподоби “таваріщам” із Кремля. Не так давно міністерство освіти і науки давало пояснення щодо викладачів кількох університетів, які відвідали тимчасово окупований Крим для участі у конференції «Російська мова в полікультурному світі». Років зо два тому харківські вчителі на чолі із директором школи їздили до Росії на семінар з патріотичного (!?) виховання.
Здавалось, що освітяни інтуітивно і навіть енергетично, як найбільш наближені до молоді і майбутнього, першими мають стояти на продукуванні і захисті українських національних цінностей, виховувати молоде покоління патріотами та натхненниками незалежності і соборності. Але виходить, що нині ще багатьох освітян необхідно виховувати, щоб не втратити державу.
Виникає питання і до влади, зокрема до законодавчої гілки — чому окупаційна адміністрація АРК та їхній режим, який на дивину не змінюють окупанти-терористи, не визнана законодавчо терористичною організацією? Звісно, разом із окупаційним режимом, відомим за абревіатурами ЛНР і ДНР.
В правовій державі все має законодавчо унормовуватися, навіть такі геостратегічні катастрофи, яким вже пішов п’ятий рік. Тоді не буде ніяких формальних відмовок чи прикриття на кшталт — за законами України Крим українська територія, а політики ми не торкаємося. Так, гори — це не політика, але свідомість — категорія цивілізаційного патріотизму.