О восьмій сорок шість за місцевим часом Boeing 767-223R врізався в Північну вежу Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку на рівні 94-98 поверхів. Приблизно за п’ятнадцять хвилин ще один Боїнг, захоплений терористами, атакував Південну вежу на рівні 78-85 поверхів. (Із ще двох захоплених терористами літаків один був спрямований на будівлю Пентагону, а інший впав на поле в Пенсільванії, за 240 кілометрів від Вашингтона).
Руйнація веж ВТЦ (від чого повністю або частково постраждали ще два десятка споруд) в результаті терористичних атак призвела до загибелі майже 2 974 осіб. Ще майже шість тисяч отримали поранення. Збитки оцінюються в майже 10 мільярдів доларів США. Пожежу в приміщеннях вдалося остаточно локалізувати лише через сто днів.
Це був наймасштабніший терористичний акт в історії Сполучених Штатів Америки. Сьогодні ми можемо говорити про те, що 11 вересня 2001 року розділило історію світу на відносно мирне, стале (тоді масштабні руйнування мали відкриті форми агресій) існування попередніх двадцяти століть і життя в умовах перманентного виклику (як прямої і завжди публічної загрози) різномасштабних та якісно різнорівневих систем міжнародного тероризму мирному способу життя на сучасному етапі.
Терористичний акт 11 вересня вперше висвітлив низку масштабних планетарних проблем. Він, найперше, зруйнував сакральність міфів про абсолютну безпеку однієї держави, навіть такої могутньої як США. Про безпеку особи. Про безпеку кордонів. Про абсолютність безпекового функціоналу найдосконаліших глобальних сервісів (в даному випадку - авіаційних). Про захищеність такої «фортеці» як Пентагон. Про готовність спеціальних служб (цивільних та військових) до оперативних адекватних дій.
Разом із вежами, кордонами та глобальними сервісами відбулось падіння абсолютних світових монополій різного спрямування та технократичного забезпечення виключно в інтересах мирної демократії. Світ перейшов в новий якісний стан (як функціональний режим) — паритетне, динамічно-конкурентне співіснування в реаліях парадигми глобального тероризму.
За цих нових світових реалій ми маємо відповідально усвідомлювати, що минулий історично-цивілізаційний фактор-тренд втримання миру державами через можливість і право абсолютного вбивства великих кількостей людей, що мав фіксацію в історично-ментальній категорії «війна» (світова, континентальна), перейшов в категорію публічно-динамічного характеру цивілізаційної глобалізації - «абсолютного страху».
Саме публічний страх зараз є ефективним знаряддям, ресурсом, умовою (як високоефективною зброєю) новітніх і реально глобальних терористів. Страх став бізнесом, місією і навіть глобальним стандартом... Страх став геостратегічною парадигмою, яка наповнюється динамічними версіями креативного нищення центрів мирного способу життя.
Сьогодні, на жаль, ця парадигма отримує нові підтвердження. Найпотужніше і навіть унікально — в Україні, де глобальний гібридний терорист — путінська Росія — як на полігоні, руйнує кордони, мирний стан українців, продукує страх на окупованих територіях і намагається «поселити» його через теракти в усій Україні. Продукуванням абсолютів страху наповнені диверсійні версії дій Кремля в Сирії, Європі, в інших куточках планети, де путінці взаємодіють (прямо чи опосередковано) з міжнародними або регіональними терористичними організаціями.
Сьогоднішній глобальний гібридний тероризм не обмежується прямими агресивними діями мілітарного характеру. Страшнішим є його підступна витонченість, коли дії набувають форматів креативних індустрій. Наприклад, бажання Кремля зробити Крим першою в світі офіційною блокчейн-зоною. Тоді там можна розгорнути нові форми бізнесу, серед яких залучення інвестицій і використання криптовалюти в якості платіжних одиниць. А кінцева мета цього — виведення Криму (а заодно і РФ, Ірану, КНДР тощо) з режиму міжнародних санкцій. Так, завдяки цифрових технологіям та центрам комунікаційно-контентного моделювання відбувається повернення путінської Росії і персони Путіна на перші позиції міжнародної політики, з одного боку, і отримання Кремлем індульгенції на будь-які агресивні (гібридно-терористичні) дії у світі, з іншого.
Україні варто адекватно реагувати та бити на сполох і звертати увагу міжнародного співтовариства на ще один креатив путінізму соціолінгвістичного характеру — реп. Входження в середовища мирних громад у світі через мистецькі форми — використання мови як технології утримання уваги молодіжного дискурсу, де тексти перетворюються на смислові наративи — стає ще одним небезпечним технологічним напрямом діяльності кремлівських технологів у їх намаганні встановити світове віртуальне панування.
Враховуючи, що полігони глобального гібридного тероризму поєднуються Кремлем із партнерами в інших куточках світу, стає очевидним, що саме ця домінанта перемагає силу і статуси імперій безпеки минулого.
Знищення креативними терористичними діями кордону між цивільною і військовою безпекою, де мілітарний аспект прислуговує комунікаційно-контентному, свідчить про абсолютизацію саме страху як рушійної сили глобального гібридного тероризму.
Чи може світ протистояти глобальному гібридному тероризму, який не завжди має явні ознаки та характеристики своїх проявів? Це питання потребує колективної відповіді і індивідуальної сміливості держав, політичних персон та безпекових інституцій світу.