Синє око Повєткіна і поганий настрій Путіна

Бій між українцем і росіянином остаточно розірвав будь-які зв'язки між Україною та Росією

Дійсно, 5 жовтня 2013 року увійде в історію двох держав як остаточний «день Х», після якого у відносинах двох країн не буде вороття.

Фото: EPA/UPG

Торгові війни, різкі заяви російського керівництва не змогли пробудити в українців такої нетерпимості до сусідів, як бій Кличко - Повєткін. Адже мільйони наших глядачів під час перегляду боксу не так вболівали за Володимира Кличка, як воліли аби українець начистив пику члену «руського міра». Шкода, що не вийшло перемогти нокаутом, через це ми не побачимо великої кількості демотиваторів та мемів, які містили б політичний підтекст. Але все по-порядку.

Перше, що дуже дивувало у цьому матчі – це гастрономічні суми грошей, які російські організатори запропонували Володимиру Кличку за бій. Він навіть сам був у шоці від такої гастрономії цифр. Звичайно, що у цьому «жесті доброї волі» є не абиякий геополітичний підтекст. Росія, уособлюючи Митний союз, хотіла всього на всього «пограти м’язами» перед Європою і Америкою, показати їм свої великі статки. Адже навряд чи маловідомий бізнесмен викинув би для цього бою таку суму коштів з власної кишені.

Друге, що не могло не впасти в око - сама трансляція бою. Відразу глядачів поглинула атмосфера поєдинку. Пісня, під яку на ринг виходив Олександр Повєткін, яскраво продемонструвала, що Москва – не нащадок Київської Русі. І як би ідеологи Путіна не розігрували цю карту, всі прекрасно розуміють, що нині Московія - скоріш за все це великий пережиток Золотої Орди з імперськими амбіціями пана Пу. Володимир Кличко, разом зі своєї піснею Red Hot Chili Peppers тонко і яскраво натякнув на мультикультурність, справжність нащадків Київської Русі.

Недарма користувачі українського сегменту facebook відразу після виходу на ринг двох боксерів охрестили цей бій як «вітязя» проти «русича». В цей момент, як ніколи можна було відчути нездоланну прірву між Україною і всім цим «руськім міром». Прірву не політичну, а культурну і ментальну.

Третє. Як пересічного глядача, який дивиться по телевізору тільки футбол, бокс і політичні ток-шоу, мене відверто «бісила» реклама горілки та інтернет-сайтів поміж раундами. Нормальні канали в цей час демонструють повтори та яскраві моменту раунду, а аж ніяк не горілчані вироби. Проте, це лише «квіточки» у порівнянні з істеричними викриками одного із фанів Повєктінка. Цікаво, скільки ж потрібно були хильнути «русской» аби весь бій так горлопанити ? Варто відмітити тонкий гумор цього яскравого представника, кричалки якого розпочиналися із «Саня, давай вали єтого…» і закінчилися майже панікою «Стой, Саша!».

Четверте і останнє. Після оголошення прогнозованої перемоги Володимира Кличка, боксер, як тому і належить, почав дякувати всій публіці за підтримку. В цей момент всі українці стали свідками справжнього відношення до себе з боку колись «братського» народу.

Освистуючи слова Володимира, «руській мір» зганьбив себе на весь цивілізований світ. Особливо у цій ситуації вражає те, що квитки на бій могли дозволити собі купити не пересічні люди, а доволі багаті, які, по суті, є представниками нинішньої російської інтелігенції. Тобто вона, фактично, продемонструвала прояв нетерпимості до нас, як українців. Цікаво, що відбувалося б в залі, аби там присутніми були середньостатистичні росіяни ?

Думаю, що вчора Росія отримала гарний урок на тему «Як поводити себе поряд з Україною». Перемога Володимира над Олександром Повєткіним показова напередодні саміту у Вільнюсі. Багато хто намагався відділяти від цього бою політику, але черговий раз українці довели усьому світу, що Україна – не Росія. І це твердження стосується всього: боксу, футболу, політики і навіть виконання гімну своєї держави.

Ось і маємо синє око Олександра Повєткіна і поганий настрій Володимира Путіна напередодні його дня народження .

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram