Я вважаю, що не зважаючи на те, що в країні війна, глобальна економічна криза, проблеми успадковані від попередньої влади, можна було б набагато ефективніше здійснити реформи, вдосконалити фіскальну політику, яка б давала можливість краще почуватись реальному сектору економіки, можна було б зробити дерегуляцію у сфері управління, яка б давала можливість бізнесу простіше кореспондувати свої стосунки з державою і бути більш успішним. Також можна було б робити конкретні кроки по боротьбі з корупцією, шукати вирішення проблем, які мають місце, за рахунок власного досвіду та інтелекту оглядаючись, безумовно, на ті країни, які робили це успішно. Але ми створили прецедент якого не мала жодна країна світу. Ми попросили технічної допомоги на суму майже $3 млрд., ми залучили велику кількість іноземців до роботи в Уряді, натомість нічого не отримали. Все це стало результатом відсутності належного діалогу з представниками бізнес-спільнот, відсутності контактів з громадянським суспільством. На мою думку, це було результатом браку досвіду у тих, хто брався за справи, які йому не під силу і, звичайно, відсутністю належної волі у тих, хто займає ключові посади у політичному істеблішменті.
Тому, враховуючи вищесказане, а також і те, що за останній рік у мене не було нагоди зустрітися з Прем’єр-міністром України, щоб обговорити ці проблеми та шляхи їх вирішення, я прийняв рішення скласти з себе ці повноваження.