Асоціація з ЄС: перспективи і труднощі

28 листопада 2013 року у Вільнюсі Україною планувалося підписання асоціації з Євросоюзом, яке мало на меті перехід від партнерства до співробітництва України і країн Європейського союзу. Проте цього не відбулося, уряд скасував підписання асоціації. Чи відбудеться це у майбутньому – поки що не відомо, проте громадяни України висловили активну позицію щодо дій уряду. То ж чому таке «гаряче» питання? Розглянемо це питання докладніше.

Вимоги у Євросоюзу до України в загальному можна звести до таких – необхідні вимоги і умови для співробітництва з ЄС. Звучить загально, проте це так. Україну закликають до цієї згоди, яка носить більше економічний характер, хоча в самому документі проекту викладаються і інші вимоги, зокрема військово-технічне співробітництво. Проте щодо останнього виникає певне питання, цитую: «…Сторони посилюватимуть практичне співробітництво з попередження конфліктів та у сфері антикризового управління, зокрема з метою забезпечення більш активної участі України у цивільних та військових операціях ЄС з подолання кризових ситуацій, а також у відповідних навчаннях і тренуваннях, зокрема тих, що проводяться в рамках Спільної політики безпеки і оборони (СПБО)» (ст. 10). Для України це означатиме, що сили професійної армії будуть спрямовуватися додатково і на країни Європейського союзу.

Що ж до економічних перспектив, достатньо суперечливі умови. В документі вказується, «…з 1 січня року, наступного за роком набрання чинності цією Угодою, Україна поступово впродовж 5 років знизить увізне мито на 1 відсотковий пункт щорічно впродовж перших чотирьох років та скасує його не пізніше кінця п’ятого року». Згідно з розрахунками Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, зниження ставки ввізного мита для України на 1 відсотковий пункт призведе до збільшення імпорту на 2-3%. Звідси випливає погіршення торгового балансу України. Імплементація європейських стандартів щодо вітчизняних товарів на перший погляд виглядає безумовним плюсом, проте не все так просто. І хоча ЄС надає час на зміну цих стандартів, перший період буде найважчим. Згідно з ст. 356 Угоди про асоціацію, «…

• подальше посилення спроможностей національної статистичної системи

• поступову гармонізацію української статистичної системи з Європейською статистичною системою (ЄСС);

• налагодження механізмів надання даних ЄС, застосовуючи відповідні міжнародні та європейські методології, зокрема класифікації;

• підвищення рівня професійних та управлінських знань і навичок працівників національної статистичної системи

• підтримку впровадження загальної системи управління якістю в усі процеси виробництва та поширення статистичної продукції…»

Всі вищезазначені пункти, а особливо останній, крім цього і інші питання, такі як модернізація виробничих технологій вимагають величезних коштів, які нам має надавати Європейський союз, питання тільки чи це так? В документі про це не вказується. Мабуть не потрібно зупинятися на тому, що згоди такого характеру передбачають безумовний нагляд, контроль і застосування штрафних санкцій у разі невиконання правил і процедур з боку ЄС. Зрозуміло, що Україна буде зобов’язана чітко і вчасно звітувати про всі статистичні показники.

Ринок праці. Впровадження більш високих стандартів виробництва продукції буде давати більші об’єми торгівлі між Європейським союзом і Україною, проте в той же час витіснить слабкіші підприємства і відповідно менш компетентних працівників, що в короткостроковій перспективі буде мати величезний рівень безробіття та затрати коштів на підвищення кваліфікації працівників, які знову має надавати ЄС. Звичайно в довгостроковій перспективі це принесе значний економічний зріст, проте в найближчий час навряд. Рівень безробіття у ЄС за даними на вересень 2013 року становить 12,2% або 19 млн. осіб; рівень безробіття в Україні за перше півріччя 2013 року – 570 тис. осіб або 8,2% за офіційними даними. В ЄС найбільше «тягне» Греція і Іспанія (приблизно 27% за різними джерелами), а найменший показник мають Австрія, Німеччина і Люксембург 4,8%, 5,2%, 5,9% відповідно. Тому в найближчий час працевлаштування в країнах Європейського союзу навряд чи відбудеться.Полегшення візового режиму теж достатньо суперечливе питання.

Отже, асоціація з ЄС dejure виглядає дуже перспективно, і підвищення кваліфікації працівників, і зменшення вивізного мита, і європейські високі стандарти, проте defacto все може настати дуже поступово і цьому обов’язково передуватиме шок для України, а як відомо навіть очікуваний шок контролювати, а тим паче спрогнозувати дії щодо його вирівнення, неможливо.

Ульяницька Юлія, студентка Київської школи економіки

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram