Ні «забрати у багатих і поділити», ні «націоналізація підприємств», ні «планова економіка» не працюють. Доведено всіма спробами побудови комунізму, соціалізму, чучхізму, чавесізму тощо.
Звільнення підприємницького духу громадян від совкових і олігархічно-монопольних обуз дасть шанс Україні вирватися з бідності, покращить інвестиційний клімат, створить нові робочі місця, зрештою - наповнить бюджет, щоб відбудувати інфраструктуру та захистити країну від агресії, а бідних - від зубожіння.
Спочатку - економіка, а потім - боротьба з бідністю. На жаль, що чинна влада, що популістична опозиція ставлять воза попереду коня. Спочатку ніби то намагаються захистити бідних, хто на ділі (через субсидії та допомогу різним категоріям населення), хто на обіцянках - знизити ціни на всьо. Через це навіть готові сваритися з МВФ, ризикувати необхідними для країни кредитами Фонду.
Але ні чинна влада, ні очікувана наступна, не готові до радикальних економічних реформ, які провели всі країни на захід від Ужгорода. Модерний Податок на Виведений Капітал запроваджувати не можна, бо втрати бюджету, і МВФ проти.
Неринкову ціну на газ можна, хоча теж втрати бюджету, і теж проти МВФ. Ніби захищають незаможних, а насправді - поглиблюють кризу.
Все логічно - запиту суспільства на реформи немає. Але у поточного керівництва держави є бажання і надалі керувати країною та залишатися при владі. Навіщо?