«Не турбувати! Як сфокусуватися в інформаційному шумі», Кел Ньюпорт
Новинка від видавництва «Наш формат» розповість про те, як не з’їхати з глузду у час повальних соцмереж та інтернету.
Автор розповідає, як дозувати інформацію, читати тільки найважливіше та найцікавіше і не губитись в морі інформації. Якщо ви теж заморюєтесь від шквалу повідомлень, статей та постів – ця книжка допоможе вам прийти до тями.
«Народжуватися і помирати взутими», Христя Венгринюк
Ця книжка увійшла в список книжок року від ПЕН. У авторки складна історія життя. «На свій День народження я сиділа у ресторані в Одесі і на мить здалося, що світ закінчився – сталася панічна атака як наслідок дуже затяжної депресії. Три тижні я не відчувала свого тіла, себе, не могла їсти і спати. На транквілізатори була жахлива реакція, тож в результаті мені почали колоти екстазі, щоб якось стимулювати центральну нервову систему. Коли й це не допомогло і я була абсолютно виснажена – вкололи загальний наркоз, щоб організм мав можливість відпочити. Я вийшла з нього через 3 години. Після цього мене перевезли з Чернівців у лікарню в Києві, де я пролежала тривалий час і де врешті написала цю книжку», – розповідає Христя про цю збірку оповідань.
Цікаво, що вийшло? Прочитайте.
«Коханці Юстиції», Юрій Андрухович
Цю книжку варто прочитати хоча б тому, що вона стала Книгою року BBC. А ще – тому, що це Андрухович. Втім, ніякого принципово нового Андруховича ви тут не зустрінете – тільки старий-добрий, яким ми його любимо і знаємо.
Фанати безперечно прочитали цю книжку ще у 2018-му, але якщо у вас до неї не доходили руки – чому б не зробити це в січні?
«Лялька. Оповідання про дитинство»
Це теплі та зворушливі історії про найінтимніше – дитинство. Ціла когорта зіркових авторів – від Доржа Бату до Маріанни Кияновської діляться своїми дитячими спогадами. Те, що треба для січневого вечора.
«Там, за зимою», Ісабель Альєнде
Анотація до цієї книжки така. “Незначна транспортна пригода, коли на закрижанілій вулиці одна машина штовхає іншу, стає водночас поштовхом, що приводить у рух події останнього роману відомої чилійської письменниці Ісабель Альєнде «Там, за зимою». Кримінальна лінія твору охоплює лише кілька днів і відбувається в межах штату Нью-Йорк. Зима в романі огортає не тільки засніжені вулиці, а й душі персонажів, відігріти які здатні теплі людські стосунки – любов, дружба, солідарність”.
Якраз для січня, правда ж?
«Лазарус», Світлана Тараторіна
Ця книжка увійшла відразу в декілька топів року. 1913 рік. У Києві вільно сусідять люди й нечисть — упирі, чорти, перевертні, лісовики, польовики й водяники. Століттями підтримується відносний лад. Люди керують Імперією, нечисть чекає на повернення свого легендарного царя — Змія. Але одного дня все змінюється… Прекрасне українське фентезі!
«Моя бабуся просить її вибачити», Фредрік Бакман
Перший тираж цієї книжки розкупили вщент, тож видавництво його додрукувало, щоб ті, хто не встиг придбати раніше, мали нагоду це зробити. “Моя бабуся просить її вибачити” – одна з трьох перекладених українською книжок Фредріка Бакмана, чиєю прозою зачитується весь світ. Це дуже добра та тепла історія, після якої хочеться любити всіх і всіх розуміти.
«Кролик, який хотів заснути», Карл-Йохан Форсен Ерлін
Дитяча книжка – бестселер New York Times, Publishers Weekly і USA Today. Казка ґрунтується на ряді перевірених психологічних технік для розслаблення. Кожне слово в ній продумано і розташоване в такій послідовності, щоб допомогти дитині підготуватися до сну. Історія про кролика переведена на 46 мов і продана в кількості понад 2 млн примірників. Нарешті, вона прийшла на допомогу і українським батькам!
«Вільно за три місяці», Бенні Льюїс
Новий рік – чудовий час, щоб нарешті почати вчити англійську. Або будь-яку іншу мову, яку ви давно хотіли вивчити, але не наважувались.
Ця книжка розповість, як зробити це легко і доволі швидко. Вона не вивчить за вас мову, але познайомить із прийомами та техніками, що допоможуть полегшити цей процес.
«Пакс», Сара Пенніпакер
Пітер і Пакс, хлопчик і його лис, допомагають один одному пережити горе, яке в кожного своє… Двоє, але не двоє… Пронизливо щира повість про правду і брехню, про безглуздість війни, про вразливість природи, про вірність собі і відданість другові, про вміння співчувати.
Цю книжку переклав Олекса Негребецький, а це вже само по собі – знак якості.