ГлавнаяБлогиБлог Катерини Бусол

Короткі спостереження про початок слухань позову України проти Росіі у Міжнародному суді ООН

Фото: EPA/UPG

1. Тематично позиціі України були добре розподілені серед чотирьох представників, трьох з яких я встигла почути. Пані Олена Зеркаль, заступник мінстра закордонних справ, дала фактологічний огляд (основні напади, місця обстрілів і жертв серед цивільного населення).

Два юридичні представники говорили детальніше про юридичну основу позову України - Конвенцію про заборону фінансування тероризму та Конвенцію про заборону всіх форм расовоі дискримінаціі з акцентом на переслідування кримських татар і украінців в окупованому Криму. Із точки зору юридичних аргументів, іх поєднання з фактами та стилю представлення найбільше врадення справив другий представник - професор Гарольд Хонджі Ко.

У першому виступі хотілось більше конкретних цифр i зрідка різали вухо наголоси. У третьому (пані Марні Чік) - живості презентації, особливо наприкінці. Але загалом команда справила приємне враження. Особливо пані Зеркаль вдалося гармонізувати чіткість позиціі, біль від того, що відбувається, і впевненість у нашій правоті. Тішить гендерний паритет представників.

Також, можу помилятись, але у МС ООН уперше прозвучали слова 'Сталін' і 'Ісламська держава'.

Загалом треба розуміти, що це лише початок слухань, тому й виступи мали поки доволі вступний характер.

2. Дійсно, МС ООН розглядає справи по 3-7 років. Проте зараз Україна просить Суд ввести тимчасові заходи, які на період розгляду спору забезпечили би додаткове стримування та, у разі порушення, додатковий індикатор волюнтаризму Росії. Можливість введення таких заходів до винесення рішення по суті спору передбачена ст. 41 Статуту МС ООН, а іхня обов'язковість була підтверджена Судом у справі Ла Гранд в 2001 році. Другий представник від України надав простий, але від того не менш прекрасний логічний аргумент: якщо Росія, як вона стверджує, сама не фінансує бойовиків і перешкоджає будь-якому такому фінансуванню, то аналогічне зобов'язання за тимчасовими заходами жодним чином їй не зашкодить.

3. Чи не найбільше потішила увага пересічних украінців до слухань. Ба більше, з коментарів до трансляції було видно, що глядачі більш-менш розуміють можливості й обмеження цього судового процесу. Що за ним російське керівництво до в'язниці не посадять, що головне - факт визнання підтримки бойовиків і політики переслідування Росією головним (і єдиним) судовим органом ООН.

4. З коментарів глядачів стріму видно, наскільки не вистачає українського перекладу і який високий запит на нього. Українці і тут не розгубились: ті, хто хоч трохи розуміють юридичну англійську, почали писати тези в коментарях. Але такі дописи можуть породити значне непорозуміння. Наприклад, фрази 'говорять про повну підтримку Росією тероризму бойовиків' чи 'ми засуджуємо' можуть інтерпретуватись як сказані суддями, хоча насправді це були слова представника України.

Дуже сподіваюсь, що за неможливості забезпечити синхронний переклад украінською, наша влада подбає про швидку публікацію у ЗМІ основних тез, аргументів і вимог за результатами кожного слухання. Для мене продовжує бути гостро важливим, аби громадськість, особливо неюридична, мала базове розуміння, а отже й реалістичні очікування від наших міжнародних судових процесів. Обурення й соціальний антагонізм, який можуть викликати 'неочікувано' довгий процес у МС ООН та / або неприйняття до розгляду Міжнародним кримінальним судом справ Євромайдану, використають політичні популісти проти самих же нас. Такі маніпуляції не можна допустити. Тому важливо гарантувати якісне висвітлення перебігу справи та ії реалістичних результатів у ЗМІ.

5. Завтра Росія представлятиме свою позицію. Ця перша частина слухань триватиме до 9 березня включно.

PS. Промова пані Зеркаль вже опублікована українською.

Катерина Бусол Катерина Бусол , Юрист Global Rights Compliance
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram