15 вересня 2017 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 7115, що передбачає внесення низки важливих змін у функціонування системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У законопроекті йдеться про застосування тестового режиму зупинки реєстрації податкових накладних до прийняття законопроекту, розробленого урядом. Таким чином, законопроект № 7115 не сприятиме покращенню процедури адміністрування ПДВ, а лише в черговий раз внесе псевдозміни до чинних норм податкового законодавства.
Документ викликав багато дискусій та думок у бізнес-спільноті та в ЗМІ, однак, можна точно сказати, що передбачені ним зміни не вирішують в глобальному розумінні проблему з податковими накладними. Основна зміна, що передбачена проектом Закону № 7115 - повернення Системи до тестового режиму роботи (без фактичного зупинення реєстрації ризикових податкових накладних), що є прямим кроком назад у боротьбі з тіньовою економікою.
Автори законопроекту 7115 по суті пропонують закрити очі на вирішення ситуації зі стрімким зростанням об’ємів тіньового ринку реалізації агропродукції в Україні. Дана проблема для сфери агропромислового комплексу аж ніяк не є новою, до того ж, протягом 2015-2017 років «тіньові» схеми набрали активних обертів. Якщо до 2014 року, на думку експертів, нелегальний ринок сільськогосподарської продукції складав 25-30%, а валютна виручка все ж таки поверталася в країну, то вже у 2017 році учасники ринку стверджують, що у «тіні» перебуває близько 50 % ринкових операцій із зерном, олією та іншими сільськогосподарськими культурами. Наразі спостерігається загрозлива тенденція на внутрішньому ринку: у 6-7 із 10 випадків пропонується продаж за готівку, досить часто – в іноземній валюті.
Оцінки фахівців свідчать, що фактичне виробництво олії соняшникової нерафінованої значно перевищує статистичні дані (від + 20%). Це підтверджується великими обсягами експорту даної продукції при повному задоволенні потреб внутрішнього ринку, а також значних перехідних залишках олії соняшникової на підприємствах-виробниках, на терміналах та у торгівельній мережі.
Доволі важливим фактором, який сприяє формуванню пропозиції «сірого» ринку, є прихована оренда землі. Значна частка площі ріллі є незареєстрованою згідно вимог законодавства, не відображена в реєстрах, з неї не сплачується ні орендна плата, ні податок на дохід від реалізації продукції, ні єдиний фіксований податок. Так, за оцінками, у 2017 році в оренді офіційно було зареєстровано лише близько 40 % сільськогосподарських угідь, або 53 % ріллі. Проте, якщо провести відповідні підрахунки, враховуючи зазначену площу ріллі, нормативно-грошову оцінку 1 га землі та ставку податку, до бюджету повинно було надійти близько 4,46 - 5 млрд. грн.
Учасники ринку та експерти переконані, що сума неповернутої валютної виручки за 2014-2016 рр. становить 3-3,5 млрд. доларів США. Це носить мультиплікаційний негативний вплив на зовнішній торгівельний баланс держави, курс гривні до долара США та інших валют, бюджетні надходження від податків та ін. Активно формуються «сірий» внутрішній ринок зерна, олії та олійних культур, інших експортних позицій, а шахраї виводять валютну виручку за кордон, не повертають її в Україну, як того вимагає чинне законодавство, і ще ніхто з них не був покараний.
Щодо описаної проблематики мною разом з колегами у 2017 році неодноразово направлялися депутатські звернення з пропозиціями встановлення жорсткого контролю фіскальних та правоохоронних органів, прийняття законодавчих змін задля вирішення проблеми «сірого» ринку агропродукції. Проте, ми фактично не отримали належної реакції та підтримки з боку Уряду.
Мало того, що працювати «по-білому» відмовляється ще більше підприємців, оскільки у зв’язку зі сумлінною сплатою усіх податків це стає все менш вигідним, так законодавець пропонує ще більше «закрутити гайки» і проголосувати за проект, який лише консервує проблему.
На думку експертів, положення законопроекту містять ряд змін, що матимуть негативний вплив на роботу прозорого бізнесу та нівелюють досягнуті покращення податкового адміністрування і можуть призвести до корупційних факторів:
- можливість зупинки реєстрації будь-яких податкових накладних/розрахунків коригування керівниками фіскальних органів (крім державних податкових інспекцій), не зважаючи на затверджені критерії ризику, що передбачає можливість «ручного» втручання в роботу Системи на регіональному рівні ДФС та містить у собі корупційні ризики;
- призупинення дії норми Податкового кодексу України, яка покликана захищати інтереси добросовісних платників податків щодо неможливості анулювання податкового кредиту за належним чином зареєстрованою податковою накладною/розрахунком коригування, що може спричинити повернення проблем зі своєчасним відшкодуванням ПДВ.
Наразі головним критерієм, відповідно до якого відбувається призупинення податкових накладних у Реєстрі, є перевірка на наявність ознак ризиків штучного зменшення податкових зобов’язань. За інформацією Мінфіну, наразі призупиняється лише 0,3% поданих податкових накладних. Багато учасників ринку вже отримували відшкодування ПДВ автоматично. І що ж тепер? Автори законопроекту хочуть воскресити ручний режим і активувати з іще більшою силою механізм «відкатів»? Кому це потрібно? Точно не підприємцям, які ведуть чесну діяльність і законно отримують бюджетні відшкодування.
Приємним є те, що вимоги бізнесу чує Уряд. Так, 13 листопада Кабінет Міністрів України надав негативний висновок щодо законопроекту про модифікацію системи зупинки реєстрації податкових накладних. Тож, я переконаний і такої думки дотримуються галузеві аграрні асоціації, Європейська Бізнес Асоціація, Американська Торгівельна Палата в Україні, Коаліція за детінізацію, Спілка українських підприємців і навіть Міжнародний валютний фонд, що замість повернення до роботи Системи у тестовому режимі, як пропонує законопроект № 7115, варто активізувати та доопрацьовувати механізм роботи Системи в режимі реального часу.
Зокрема, варто звернути увагу на наказ Міністерства фінансів від 18 вересня 2017 року № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який зобов’язує Державну фіскальну службу автоматично реєструвати податкові накладні сільськогосподарських підприємств. Цей нормативний документ вирішує проблему з блокуванням накладних для сільгоспвиробників. Для автоматичної реєстрації накладної аграрним підприємствам необхідно заздалегідь надати технічну карту та аналітичну довідку про те, що підприємство займається вирощуванням сільгосппродукції.
Знижувати об’єми «сірого» ринку агропродукції варто негайно і безповоротно, а не замилювати очі ініціативами, які лише консервують проблему і не сприяють її вирішенню. Крім того, в жодному разі наша держава не повинна стати на той же корупційний шлях, яким ми йшли довгий час до Революції Гідності.