Одні батьки дотримуються цих правил. Вони дають дітям чітке розуміння якої поведінки і яких результатів від них очікують. Допомагають у навчанні, діляться власним досвідом, поважають досвід інших. Заохочують, коли щось виходить, разом радіють результату. В такій сім'ї гармонія, лад і успіх. Діти виростають успішними, впевненими в собі, з часом допомагають батькам і виховують, виходячи з позитивної практики, вже своїх дітей.
Є батьки інші. Їх педагогічні прийоми зводяться до наступних: "Мовчати! Слухать, що я скажу! Ви всі тупі безмозклі ідіоти! Нічого путнього з вас не вийде. Вам би тільки жерти, харчів на вас не напасешся. Без мене ви - нуль без палички, здохнете на помийках".
Злидні, заздрість і злість до всього, всіх і кожного супроводжують таку родину по життю. Рідко, але буває, коли дитина виривається, втікає з цієї сім'ї, і власними зусиллями здобуває собі кращу долю. Інколи витягує з дна батьків та братів-сестер. Але це - винятки, які на те й є, щоб підкреслити правило. Зазвичай батьки і діти в сім'ї з порубаними крилами приречені на жалюгідне існування.
Народ - такий собі колективний батько і педагог. Більше чи менше відповідальний. По-різному талановитий у своїх педагогічних прийомах.
Від ціннісних та емоційних установок на майбутнє залежить те, яким воно буде.
Люблю Ліну Костенко.
"... А все залежить від людських зіниць.
В великих - відіб'ється вся епоха.
У звужених - збіговисько дрібниць."
Що бачу я, що підтримую, з чого радію.
По-перше. Створено Національну гвардію. Створено добровольчі батальйони міліції. Це - десятки тисяч патріотів зі зброєю в руках. Вони взяли на себе силу перших ударів російсько-терористичної агресії, а зараз відповідально захищають кожен свою ділянку лінії фронту. Про ці сторінки в історії країни напишуть ще не одну монографію. Проте найвищою оцінкою добровольчим підрозділам міліції є і залишається істерика російської пропаганди про "карателів".
По-друге. МВС перестало бути корпорацією монстрів. Демонстризуться, або зникають структури, чиї назви заведено було вимовляти пошепки, як то УБОЗ, УБЕЗ, МРЕВ, ДАІ, "зоологічні" підрозділи особливого призначення. Реально ведеться боротьба з організованими злочинними угрупуваннями в МВС.
По-третє. Не стало недоторканих. Раніше безкарні силовики стали дуже навіть доторканими, вчаться відповідати за законом. Арештовуються, звільняються з роботи, притягуються до відповідальності заступники міністрів, керівники державних служб та департаментів, начальники обласних управлінь, не говорячи вже про нижчі ланки. Міліція перестає захищати фальшиву честь мундира, коли мундир вдягли особи, які з честю та совістю на одному гектарі не спали. Охочі бачити цей процес у званнях, прізвищах, статусах, можуть погортати сайт МВС.
Читайте такжеПорошенко просит Раду проголосовать за отмену неприкосновенности
По-четверте. Система стає відкритою. Є реакція на звернення. Є живий (не формальний) міністр Арсен Аваков у Фейсбуці та Твітері.
По-п'яте. Вже влітку цього року на вулиці Києва та Одеси вийдуть нові інспектори патрульної служби. Восени вони з'являться у Харкові та Львові, до кінця року - у Луцьку. Молоді хлопці та дівчата, відібрані та навчені відповідно до кращих світових методик і технологій. Це тисячі нових обличь української правоохоронної системи.
Щиро сподіваюся, що Стратегія реформування МВС, представлена восени минулого року, вже зараз реалізується прийняттям чотирьох законопроектів, які вже розглядаються Верховною Радою: "Про органи внутрішніх справ", "Про національну поліцію", "Про сервісні послуги та сервісні центри" та "Про... безпеку дорожнього руху". Ці закони значно прискорять процеси реформування.
Читайте такжеИтальянцы помогут Украине реформировать МВД
Бачу й інше. Знаю, що у чвертьмільйонному середовищі ще є і буде виявлено сотні нечистих на руку ділків. Не чекайте, що після кожного такого викриття міліція-поліція буде каятися і посипати голову попелом. На це немає ані часу, ані натхнення. А от покарання для жуліків-бандитів у погонах ставатиме все суворішим.
Єдине, мені шкода енергії і часу, коли хороші і талановиті патріоти займаються рекламною препарацією кожного покидька чи виродка, народженого у міліції. Коли з підкресленим мазохізмом смакують подробиці їх злочинів та гріхів. Коли за деревами не бачать лісу.
Помилки будуть. Відомо, їх не буває лише в того, хто нікуди не йде і нічого не робить. І спіткнемося ще не раз.
Один підніме палицю і кине свій камінь.
Інший - простягне руку допомоги.
У кожного батька свій вибір.