Я займаюся сферою освіти з 2008 року. Якраз тоді сталася світова іпотечна криза. Потім ми пережили ще одну кризу, після Революції Гідності і кожного разу інвестори і не лише втрачали купу грошей та заощаджень. Але освіта ніколи не втрачала своєї пріоритетності, могли змінюватися форми та тривалість навчання, проте ця інвестиція може дати найвищі дивіденди. Це можуть підтвердити тисячі студентів, яким ми допомогли поїхати навчатися до Польщі, незалежно від того, чи вони вступали на навчання в кризу чи умовно “мирний” період. Питання не лише в їхній заробітній платні, яка, до речі, більша за оплату навчання від 5 до 25 разів. А й у можливості створювати рішення, які рятуватимуть нас від пандемій та інших загроз.
Наведу офіційну державну статистику Польщі ELA. Це система у відкритому доступі, яка показує відсоток працевлаштованих випускників кожного університету, та їхню заробітну плату. Якщо порахувати суму коштів, сплачених за навчання і розмір заробітної плати після завершення навчання, то отримаємо вражаючу цифру, особливо якщо перевести її у % на вкладений капітал.
Наприклад, випускники Польсько-Японської Академії ІТ Технологій у Варшаві мають майже 2000 євро на місяць, це при оплаті за навчання ~ 3000 євро на рік, а кількість працевлаштованих вражаюче висока - 99,4% !
Інший приклад випускники Краківської Академії ім. А.Ф. Моджевського отримують ~ 1300 євро на місяць, при середній ціні за рік навчання 1100 євро.
Якісна освіта не буває безкоштовною. Проте, зважаючи на ситуацію, що склалася в світі, вона стала доступнішою, через онлайн платформи, на які були викладені цілі курси та програми. Але чимало залежить від старань кожного студента. Нещодавно я спілкувався з українськими студентами-випускниками польських університетів. І був дуже приємно здивований. Яна з смт Дубровиця (Рівненська обл.) після завершення університету Лазарського у Варшаві та роботи у фундації Александра Квашнєвського зараз є стажеркою у справах кібербезпеки та політики приватності в Європейській Комісії у Брюсселі. Данило з Сімферополя, який навчається на архітектора в Люблінській Політехніці визнаний найкращим студентом Польщі, при цьому за час навчання на бакалавраті вже встиг пройти оплачувану практику, скористався програмою Еразмус в рамках якої паралельно навчався в університеті-партнері в Італії. Сашко з Харкова закінчив магістратуру в Польсько-Японській Академії ІТ Технологій де одразу ж отримав першу роботу. Зараз Олександр працює в Університеті Соціальної Психології SWPS і вже став зіркою маркетингу 2019 в Польщі. На жаль, немає статистики про тих, хто повернувся в Україну після навчання закордоном і в Польщі зокрема.
Це лише кілька прикладів, які підтверджують, що якісна освіта дає можливості за, будь яких, обставин.
За словами експертів COVID-19 - це не останній “сюрприз” і людству потрібно бути готовим до нових викликів, що виникатимуть й надалі. Кожній країні потрібні фахівці у сферах охорони здоров'я, національної та кібербезпеки, екології, біотехнологій, ІТ та інших технологій. Ба більше, потрібні фахові управлінці та керманичі міст, які зможуть приймати складні, але важливі рішення в кризових ситуаціях.
Для тих, хто готовий вкладати кошти в якісну освіту, повернення інвестицій може бути неоціненно більшим, від просто зароблених грошей, при чому у світовому масштабі. Вже є ряд винаходів та розробок, авторами яких є студенти. Цікавим актуальним прикладом є 25-річний студент університету Кюсю в Японії, який розробив додаток - онлайн карту країни, котра фіксує випадки хворих на COVID-19 та показує їх маршрути пересування. Додаток одразу був прийнятий муніципальними службами до впровадження і цим допоміг державі боротися з пандемією коронавірусу та зберегти сотні, а може й тисячі життів, що навряд чи можна порівняти чи порахувати в грошовому еквіваленті.
Продовжуючи про Польщу, додам, що наші університети-партнери також активно включилися в боротьбу з коронавірусом. Студенти Люблінської Політехніки разом з викладачами щодня друкують в університетських лабораторіях на 3D принтерах захисні щитки для лікарів, таку ж ініціативу реалізує School of Form на власних 3D принтерах. Вроцлавська політехніка на факультеті біотехнологій активно займається розробкою швидких тестів та засобів охорони безпеки. Тоді як Університет Економіки та Інновацій у Любліні виділив для місцевого шпиталю 225 тис. злотих на закупівлю необхідного обладнання та засобів для боротьби з пандемією.
Університет Лазарського у Варшаві надав двом шпиталям медичне обладнання (апарати штучного дихання, дефібрилятори, кардіостимулятори та ін.), а Колегіум Сівітас запровадив безкоштовні онлайн консультації психологів, коучів та консультантів усім своїм студентам, які перебувають на самоізоляції та потребують підтримки. По суті, університети самі вже інвестують у боротьбу з кризою в своїй країні.
Польща, яка за прикладом найрозвиненіший країн світу за останні десятиліття потужно розвиває сферу освіти, створює все більше умов для українських студентів. Наприклад, український студент польського університету може офіційно працювати ще під час навчання. Поки українським викладачам доводиться переконувати студентів в перспективах різних галузей в Україні, університети Польщі співпрацюють з компаніями-роботодавцями і допомагають студентам з практиками та вакансіями. Бюро практик та кар’єр - невід’ємний департамент усіх університетів.
Крім того в Польщі діє програма підтримки молоді у працевлаштуванні: усі до 26 років звільняються від податків, тобто ще студент чи вже випускник, що працює, отримує повну заробітну плату брутто без відрахувань. А докризовий показник безробіття у Варшаві становив - (міунс) 5%, тобто на ринку вакансій більше ніж потенційних кандидатів !
Поки частина батьків (а особливо тих, що поїхали на заробітки в інші країни) намагаються забезпечити дітей матеріальними благами (в українській ментальності квартира і машина - це мінімум, який батьки повинні дати дитині), інші все ж інвестують в освіту дітей. Яке рішення правильне? Побачимо під час наступних криз та пандемій.