До уваги усіх заявників УКФ, яким було відмовлено/погоджено фінансування Наглядовою радою у програмі «Знакові події», моє вам дружнєє посланіє.
Стисло зазначу, що було (про це детально є у пості Івана Козленка), і що варто зробити.
1) засідання Наглядової ради є легітимним, якщо на ньому присутні мінімум 6 членів НР
2) на засіданні, де ваші проєкти відхилили/підтримали були присутні 5 членів НР, що зазначено у ваших витягах з протоколів (подивіться, хто витребував, або витребуйте, хто ще цього не зробив)
(отже, не було кворуму і далі говорити нема про що - рішення незаконні)
3) якщо кворум є (а його, пам’ятаємо, не було), то, щоб рішення було ухвалене, треба, щоб за нього проголосувало мінімум 5 членів НР
А тепер знову подивіться у витяги зі своїх протоколів. Переважно, де "зарубали"рейтингові проекти, одностайно голосували 4 особи проти однієї. Тобто, рішення (позитивні чи негативні для вас), ухвалені Наглядовою радою у такий спосіб неправомочні.
Що робити?
1) вимагати у Міністра переобрання Наглядової ради;
2) якщо реакції не буде - подавати у Господарський суд міста Києва позови до УКФ з вимогою скасувати рішення НР - підстави у ваших протоколах і у Законі про УКФ;
3) треба розуміти, що це заблокує роботу Фонду, а це Міністерству не потрібно. Тому, може, там почнуть ворушитись і нарешті думати, як і про що говорити з НР;
4) треба розуміти, що за таких по-дурості або з умислом створених обставин, цього року ваші проєкти теоретично розпочнуться значно пізніше, а звітність треба буде надсилати вчасно, тому варто говорити з Фондом про відтермінування звітності на місяць;
5) завжди обов'язково самим читати закони, хоча б шматками, хоча б час від часу
Моє суб'єктивне судження: я вітаю призначення Лариси Мудрак та її наміри, як Голови Наглядової ради УКФ, вести відкриту політику, яка відповідає букві і духу Закону. Однак, варто зазначити, що вона прийшла у вже сформовану токсичну Наглядову раду, яка є некомпетентною, і я можу стверджувати, що дієвці культури дійсно програли обрання принаймні чотирьох членів НР: двох від ГО - пана Сусленського і пана Тулузова, у процедурі голосування за яких неозброєним оком видно змову (пов’язані з ними багаточисельні організації з гарними назвами, про діяльність яких ніхто нічого не знає, навіть Google, голосування цих пов’язаних осіб саме за Сусленського і Тулузова, голосування за них родичів - це просто неймовірно…), і ще двох від закладів культури - пана Артеменка і пана Корнієнка, голосування за яких треба ще дослідити.
Це ж як треба хотіти так ганьбитися, витрачати свій час, енергію і безоплатно працювати на державу, щоб аж створити виборчу "сітку"! Ми сподівались, що гарантом прозорості і доброчесності учасників голосування і кандидатів стане МКІМ, але не сталось, бо влада дає повноваження, але накладає відповідальність, якої ніхто не хоче і уникає.
Панство Рибчинський і Кірющенко на засідання просто не ходять, тому їх спокійно і законно можна усувати. Їм по цимбалах. Пан мандрівник-Сурін хоча б ходить.
Отже, мусимо наполегливо, організовано і швидко вимагати перезавантаження НР і пильнувати суспільний інтерес у Господарському суді у зв’язку з нелегітимними рішеннями.
Щодо нового лоту до 30-річчя Незалежності, то мушу зазначити, що його оголошення за два місяці до дати означає, що переможці вже визначені і жодного "конкурсу проєктів" не буде, а це повне і тотальне руйнування правил і процедур УКФ, типовий ручник.
МКІП міг і мав право оголосити хоч півроку тому, хоч раніше, після призначення Міністра, мистецький конкурс для організаторів «WOW-святкування» за заданим і описаним форматом і профінансувати його. Так, як зробили це з повним академічним виданням Лесі Українки. Бачимо таку ж безвідповідальність і наплювальство, як і з інституційною підтримкою, яку просто скинули на УКФ, замість того, щоб розподілити через якесь державне підприємство чи через ДІЮ, чи безпосередньо за визначеними ними ж критеріями. Ну, яка "змагальність" у інституційній підтримці? Натомість, висока кількаетапна конкуренція проєктів - один з основних принципів діяльності УКФ!
Варто теж пам’ятати, що 27 квітня 2021 року Наглядова рада, після ганебної першої спроби, за другим заходом обрала Виконавчого директора Фонду, яким став Владислав Берковський. Завдяки прозорій модерації і відкритості Голови фонду Лариси Мудрак ми усі були свідками цього процесу. Однак, минуло більше місяця, усі спецперевірки уже повинні відбутися, зважаючи на те, що людина працювала у державному архіві, а ми не бачимо жодної реакції і жодної ініціативи від новообраного Виконавчого директора, ані його формального призначення, незважаючи навіть на те, що це людина комфортна для МКІПу. Ентузіазму, завзяття – нуль. Шкода, але не виключаю, що з таким підходом, сейсмічна активність Фонду не закінчиться навіть після переобрання Наглядової ради.
Про продовження агресивного наступу і втручання у діяльність Фонду Спілки концертних індустрій України уже навіть не хочеться говорити. Телевізійники пожирають кіно, концертники пожирають паростки інституцій сталого розвитку – маскульт перемелює соціальний капітал.
Мусимо це зупинити, щоб не було боляче через бездіяльність і зневіру. Мусимо бути разом з тими, хто за справедливий суд, за мову, за одні правила для всіх. Мусимо об’єднуватися, бо тільки так працює баланс сил у державі. Якщо ми мовчимо і нас не видно на вулиці, то нас нема. Чистоплюям тут не місце.