Звичайно, зараз більшість українців банально не задумуються над цим. Люди продовжують жити в полоні совкових міфів та ідеологем. Більше того, ці міфи культивуються теперішньою та минулими владами. В той час, коли більшість країн Східної Європи вже зрозуміли для себе, що ніякого "свята" бути не може, адже це трагедія, українці не можуть в силу об'єктивних обставин відкрити для себе цю просту істину. Всі центральні телеканали 9 травня перетворюють в культ совєцького свята, друковані ЗМІ від них не відстають. Ба навіть деякі опозиціонери, гадаю виключно через те, що не хочуть втрачати «рейтинг», показово «святкують». І лише нечисленні діячі та організації розповідають правду. Так, зараз це не «вигідно», цим людина знижує собі репутацію, а партія - підтримку людей. Але щоб визволитись від духовної окупації слід піти на неминучі втрати.
Вчора, та й позавчора, українці повинні вшановувати пам'ять наших дідів та прадідів, які воювали як в Червоній Армії, так і в УПА. В багатьох сім'ях родичі воювали по різні сторони барикад. Це наша спільна трагедія і саме ця трагедія нас повинна об'єднувати. Але зовсім не так звана "побєда", яка ніколи не стане українською перемогою, як пише геніальна Ірина Фаріон.
Помолимося за наших родичів, які загинули за свою землю. Нехай земля буде їм пухом.