Якщо узагальнювати, то лише той факт, що між ухваленням Закону Парламентом та його підписанням Президентом пройшло більше чотирьох місяців, наочно демонструє його неоднозначність як у професійному бізнес-середовищі, так і серед політикуму.
Саме через неоднозначність ухвалених нововведень Офіс Президента доручив уряду розробити зміни до нещодавно підписаного Закону “для поліпшення ухвалених норм або відстрочки у зв’язку з падінням економіки”. Що ж такого наголосували депутати, а Президент візував, що вже на наступний день необхідно удосконалювати?
Зосереджусь на головному, введення в законодавче тіло поняття контрольована іноземна компанія (КІК). А це означає, що українські фізичні особи, які володіють часткою в іноземній компанії або управляють її банківським рахунком, або навіть ведуть від її імені переговори, визнаються контролюючими особами і зобов’язані щорічно разом з податковою декларацією подати спеціальний Звіт про КІК.
Більше того, до вищезгаданого ще потрібно прикласти аудиторську фінансову звітність КІК і заплатити 18% податку з нерозподіленого прибутку КІК. При цьому, щоразу купуючи або продаючи частку або передаючи контроль над КІК потрібно подати повідомлення про це в податкову.
Якщо ж заглибитися ще детальніше в суть ухвалених змін, то можна виокремити три ключові ризики для бізнесу. Ризик перший, будь-який іноземний договір може вимагати сплати спеціального КІК-податку, КІК-звітності і стати КІК-утворенням. А це означає, що КІК-утворенням можуть вважатися будь-які договори з фінансовими потоками, наприклад про спільну діяльність, франчайзинг, дилерські або агентські угоди.
Ризик другий, КІК-податок необхідно сплачувати не з частки володіння в прибутку КІК, а з усього прибутку. В даному випадку навіть пояснювати не потрібно до чого це призведе.
Ризик третій, досі не зрозуміло коли саме необхідно подавати КІК-звітність і за який саме період. Законодавець передбачив, що положення про КІК набирають чинність з 1 січня 2021 року, а штрафні санкції застосовуються з 2023-го. Проте, жодного слова немає про те, з якої дати і за який період необхідно подавати перший звіт по КІК.
Ухвалений Закон часто називають антиофшорним через його спрямованість на попередження податкових зловживань та ухилень від сплати податків, особливо щодо операцій з нерезидентами. Проте, по змісту цей Закон жодним чином не сприяє детінізації та деофшоризації української економіки. Навпаки, додаткові регуляції створюють зайві перешкоди та нівелюють стимули для бізнесу працювати в “білу”.