Репродукції його робіт були дуже популярні в форматі листівок на початку ХХ століття. Ярослав Пстрак походить з бідної родини, батько – скульптор по дереву і різьбяр, мати – сестра художника Миколи Левицького.
Ярослав малював з дитинства, за підтримки меценатів хлопець вступив до Мюнхенської академії мистецтв, яку закінчив у 1899 році. Після Мюнхена Пстрак повернувся до Львова, де співпрацював із сатиричними і гумористичними журналами як ілюстратор, зблизився з художником Іваном Трушем, разом із яким утверджує українське мистецтво в місті, де домінують польські художники. Також він розписував церкви у селах села Розтоки, Ільці та Верховина, малював пейзажі Прикарпаття, пам’ятки архітектури - "Вид на вулицю Руську", "Львівський оперний театр", "Вид на вежу Корняктів, костьол кармелітів і вежу Львівської ратуші".
У 1915 році він малює 7 міфологічних сцен, виконаних в академічній манері. У 1912-1914 роках видавець Г.Гануляк у Львові видав понад 120 поштових листівок з малюнками Ярослава Пстрака, які були надзвичайно популярні в Галичині – особливо різдвяні та великодні. У 1915 році художник їде у Харків, де друзі влаштовують його у військовий госпіталь – Пстрак, виснажений війною, голодом, хворобами, злиднями, помирає навесні 1916 року.
У Коломиї в 2003 році вийшов альбом «Творчість Ярослава Пстрака у поштовій листівці», який містить зображення й описи 176 поштових карток, виданих при житті художника. У Львові та Івано-Франківську є вулиці Ярослава Пстрака.