У 2006 р. вперше в Україні була започаткована Всеукраїнська рейтингова акція «Музейна подія року». Її засновником виступив Міжнародний благодійний Фонд «Україна 3000», а партнером – ГО «Український центр розвитку музейної справи». Головною метою акції є стимулювання музеїв до широкої презентації своїх проектів та привернення уваги громадськості до музейної галузі в цілому.
Отже, механізм обрання є класичним: протягом певного часу до оргкомітету надходять заявки від музеїв різного рівня та різних форм власності на основі яких, а також власного моніторингу, формується анкета. Переможець акції визначається шляхом рейтингового голосування 100-120 експертів, серед яких є як представники професійного середовища, так і чиновники від цієї галузі, депутати профільних комітетів Верховної ради, громадські діячі, журналісти та громадськість, які до всього ще й пропорційно представляють абсолютно всі регіони України.
Головним критерієм для голосування виступає суспільна значущість події, її сприйняття громадськістю, резонанс та вплив на музейне життя країни. Дехто здивується, як можна ставити в один ряд різнопланові події, на кшталт невеликого етнофестивалю, проведеного на базі сільського скансену та великий виставковий проект у столиці. Мовляв, потрібна диференціація. Але в тім то й справа, що фестиваль, організований групою волонтерів, який об’єднав населення трьох депресивних районів області та привернув увагу усієї України до маленького громадського музейчика має значно більше значення, ніж виставковий проект, в рамках якого за державні гроші за наказом міністра зібрали тематичні роботи з усіх музеїв України. Зрештою, кращий фільм року отримує «Оскара» незалежно від розміру країни, кількості задіяних акторів чи бюджету стрічки. Головне – значення. А воно якраз і формує думку експертів.
Инициатива по поддержке обществом культурных институций должны исходить от обеих сторон. В первую очередь, культурные институции - музеи - должны быть современными, должны вписываться в общественные потребности, участвовать в публичных дискуссиях. Нельзя сидеть и ждать, пока тебя кто-то начнет поддерживать
— Ханс-Мартин Хинц, президент ICOM
За попередні сім років існування рейтингу найвизначнішими подіями в галузі музейництва були визнані: Перший всеукраїнський музейний фестиваль «Музей третього тисячоліття» (Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького, 2005 р.), Відкриття експозиції «Східна колекція» (Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, 2006 р.), Виставковий проект «Відроджені шедеври з музейних скарбниць України» (Національний науково-дослідний реставраційний центр України, 2008 р.), Відкриття після реставрації палацу останнього гетьмана українського козацтва Кирила Розумовського в Батурині (Національний заповідник «Гетьманська столиця», 2009), Відкриття Військово-морського музею України в приміщенні Михайлівської берегової казематованої батареї у місті Севастополь (2010 р.), Міжнародна конференція «Громадська реформа музейного менеджменту та маркетингу в Україні» (2011 р.).
Кожна з них свого часу була епохальною. Музей у Севастополі, приміром, народився тільки завдяки меценатам братам Олексію та Ігорю Шереметьєвим, які ще й експозицію наповнили старожитностями з власної колекції. Хід реставрації палацу в Батурині тримав під особистим контролем Президент України Віктор Ющенко. І дуже багато можна говорити про фестиваль та конференцію. Хоча розмова матиме гіркий присмак. З одного боку – це був практично одностайний вибір експертів. З іншого – зібрання професійного середовища, як то фестивалі, конференції, форуми, з’їзди чи симпозіуми навіть у сусідніх державах уже давно стали буденністю. Ми ж маємо фестиваль раз на три роки, і одну всеукраїнську чотириденну конференцію, яку провели благодійні фонди без участі Міністерства культури України, від якої тільки й лишилося, що приємні спогади в пам’яті…
На моє глибоке переконання музейною подією може бути виключно «продукт», створений українським музеєм. Виставка мініскульптур аборигенних народів Арктики з оленячого року та ікла моржа, організована на державному рівні та за кошти чукотсько-ескімоської діаспори у Києві – це, безумовно, подія. Але в чому тоді полягає внесок українського музею? В наданні площі?..
Зрештою, це моя думка. А щодо вашої…
Анкета для VIII Всеукраїнської акції «Музейна подія року – 2012» якраз формується. Якщо ви маєте свій особистий рейтинг музейних подій, якими ознаменувалося музейне життя України у минулому році – розкажіть про них. Кожна маленька справа насправді має велике значення!