09 грудня Венеційська комісія опублікувала перший висновок (CDL-AD(2020)038-e), спільно підготовлений разом з Генеральним директоратом прав людини і верховенства права Ради Європи, щодо стану антикорупційного законодавства в Україні до і після ухвалення КСУ Рішення № 13/р-2020, а 10 грудня — другий висновок (CDL-AD(2020)039), присвячений вже питанню реформи КСУ. Обидва висновки були затверджені на 125 пленарній сесії Венеційської комісії 11 грудня.
У висновку від 10 грудня Комісія зазначила, що політичні органи не мають права достроково припиняти повноваження окремих суддів або ж всього складу органу конституційної юрисдикції одночасно (крім випадків “імпічменту”, якщо це прямо передбачене конституцією). Крім того, Парламент не повинен блокувати діяльність такого органу через застосування фінансового тиску або створення будь-яких інших процедурних перешкод. І хоча КСУ не повинні “карати” за ухвалені ним документи, Рішення № 13/р-2020 все ж таки має низку суттєвих вад, що показує об’єктивну необхідність проведення повноцінної реформи КСУ.
Крім того, Венеційська комісія надала такі рекомендації щодо реформування КСУ, які можна втілити через внесення змін до Закону “Про Конституційний Суд України” та зміну Конституції України:
1. Щодо призначення суддів КСУ
1. Необхідно передбачити нову процедуру відбору кандидатів на посади суддів КСУ, зокрема, за допомогою спеціального органу з міжнародним компонентом (screening body with an international component), до складу якого ввійдуть як представники громадянського суспільства, так і міжнародні експерти з прав людини; цей орган має забезпечити перевірку професійних якостей кандидатів, а також їхню доброчесність.
2. Доцільно утриматися від заповнення наявних вакансій в КСУ до того, як будуть імплементовані в законодавстві України оновлені правила відбору кандидатів на посади суддів (див. вище).
3. Для деполітизації складу КСУ суддів, які призначаються за квотою парламенту, слід призначати кваліфікованою, а не простою більшістю голосів (для цього необхідно внести зміни до Конституції України).
Корисним практичним кроком для новопризначених суддів КСУ була б можливість проходження спеціального тренінгу з питань конституційного тлумачення.
2. Щодо діяльності КСУ і ухвалення ним рішень
КСУ повинен розглядати справу лише в межах тих питань, які були перед ним поставлені.
КСУ повинен чітко обґрунтовувати, чому він визнає неконституційним те чи інше законодавче положення у своєму рішенні.
У законі необхідно надати більш детальне визначення поняття “конфлікт інтересів” (зокрема, фінансовий конфлікт інтересів, що може підтверджуватися матеріалами НАЗК чи розслідуванням НАБУ).
Рішення щодо (само)відводу судді КСУ (а також аргументація такого рішення) повинні чітко викладатися в тексті основного рішення КСУ або в окремому процесуальному рішенні, яке підлягає опублікуванню.
Слід законодавчо зменшити вимоги до кворуму КСУ на випадок відводу судд(ів) КСУ у конкретній справі.
Необхідно передбачити наслідки недотримання суддями КСУ законодавчих вимог щодо відводу.
Необхідно передбачити можливість повторного відкриття справи КСУ, якщо у розгляді такої справи брав участь суддя, притягнутий до кримінальної відповідальності (наприклад, за отримання хабаря).
Дисциплінарна процедура щодо суддів КСУ повинна чітко регулюватися Законом “Про Конституційний Суд України” з подальшою конкретизацією цих положень в Регламенті КСУ.
Якщо сенат КСУ вважає, що законодавче положення є неконституційним, то за зверненням Президента або Парламенту Велика палата має розглянути це питання на відкритих слуханнях і підтвердити або відхилити таке рішення сенату.
Хоча Закон “Про Конституційний Суд України” має регулювати питання провадження, яке здійснюється в КСУ, необхідно все одно передбачити можливість Суду врегулювати додаткові процедурні нюанси у своєму Регламенті самостійно.
Центр політико-правових реформ послідовно та систематично звертав увагу на необхідність імплементації положення статті 148 Конституції України щодо проведення відбору кандидатур на посаду суддів КСУ на конкурсних засадах в Законі “Про Конституційний Суд України”. Зокрема, 30 листопада відбулася пресконференція «Як обирати суддів КСУ: відповідь громадськості на проблеми конституційного правосуддя», де було представлено консолідовану позицію експертної громадськості щодо вирішення проблем конституційного правосуддя, яка в частині підходів до призначення суддів КСУ дуже схожа на позицію Венеційської комісії, представлену в цьому висновку.
Закликаємо Парламент дослухатися до позиції Венеційської комісії та якнайшвидше вирішити питання формування незалежного КСУ через ухвалення відповідних змін до Закону “Про Конституційний Суд України” та пов'язаних законів.
Юлія Кириченко, Олександр Марусяк, експерти Центру політико-правових реформ