"Це була прекрасно збудована, підтягнута й струнка дама. Видно, дбайливо слідкувала за своєю фігурою, — згадує львівський художник Дмитро Крвавич. Одяг Кульчицької був шитий у дуже добрих кравчинь". Художниця народилася в Бережанах на Тернопільщині. Батько Лев Кульчицький – юрист, мати Марія Яківна – домогосподарка, обоє мали творчий хист і вміли помічати красу у повсякденному житті: батько захоплювався живописом, сам трохи малював, мама добре шила, тож Олена і її сестра Ольга «завжди виглядали як панночки». "Мама була дуже працьовита й вимагала, щоб ми вміли працювати, — написала Кульчицька в книзі спогадів . — Ми з сестрою Ольгою повинні були самі ляльок одягати. Батько дістав нам "Журнал мод і крою". Тому наші ляльки мали різні "модні" строї, включно до українського і японського".
Олена була третьою дитиною в сім’ї, про брата Володимира художниця згадує мало, а сестра Ольга була її найближчим другом впродовж усього життя – вони разом відвідували львівську художньо-промислову школу, разом подорожували Європою в 1908 році, вчителювали в одній гімназії в Перемишлі – Олена викладала малюнок, а Ольга – ручну працю, Ольга ткала килими за ескізами сестри, а коли Ольга Кульчицька померла у 1940-му році, Олена 27 років писала їй листи, в яких звично ділилася новинами і переживаннями.
Початкову освіту Олена отримала при монастирі сакраменток у Львові, в цей період і почала малювати, біографи пишуть, що через тугу за родиною. Потім вчилася у Львівській художньо-промисловій школі, приватній художній школі С. Батовського-Качора та Р. Братковського, у львівській студії художників реалістичного напрямку, а з 1903 по 1908 рік навчається у Школі прикладного й декоративного мистецтва у Відні, єдиному вищому навчальному закладі в Австро-Угорській імперії, куди приймали жінок. Після першого курсу батько подарував їй поїздку до Венеції – на бієнале сучасного мистецтва, у 1908 році вони з Ольгою побували в музеях Лондона, Парижа, Мюнхена, Женеви, Страсбурга. У 1908 році скринька з емалями Олени Кульчицької здобула першу премію на конкурсі Торгово-промислової палати Австрії; у 1909 році відбулася перша виставка Кульчицької у Львові, вона показала 50 робіт, написаних у віденський період, успіх був надзвичайниЙ, Іван Труш відгукнувся на неї у місцевій газеті: "Для української штуки прибула нова поважна сила". У 1912 році вона вперше виставляє свої роботи у Києві.
Графікою Кульчицька почала займатися, коли вчителювала у Перемишлі (1911-1938). Часу на малювання було дуже мало, хіба пару годин вранці, але до вечора фарби засихали, тож художниця перейшла на інший графік роботи: у будні – графіка, у вихідні – живопис. Вона працювала у різних техніках - живопис, графіка, сакральне мистецтво (створила унікальний іконостас), прикладне мистецтво, килимарство, проектувала меблі, створила об’єкти з емалі, бронзи, майоліки. Повернувшись у Львів, Олена Кульчицька працювала в Музеї етнографії, викладала у Львівському поліграфічному інституті, їздила в експедиції в Карпати, після яких видала два альбоми акварелей «Народна архітектура західних областей УРСР» та «Народний одяг західних областей УРСР», які мають, крім художньої цінності, велику наукову вагу. У другій половині 1930-х років Кульчицька створила серію дереворитів «Святі української церкви» та цикл гравюр «Лихоліття українського народу», в її доробку є графічні цикли «УСС 1914 — 1915» (1915), «З історії княжих часів» (1918), «Українські письменники» (1920), «Легенди гір і лісів» (1935), «Гуцульщина» (1935), «Культурне життя Львова» (1947), «Краса рідної землі» (1949).
Художниця багато працює в книжковій графіці – зробила ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім», «Тіней забутих предків» М.Коцюбинського, збірки новел «Дорога» В. Стефаника, тритомника В.Гнатюка «Українська народна міфологія», багатьох дитячих книжок.
Природно, що навчання у Відні вплинуло на вподобання художниці – в її ранніх творах видно захоплення сецесією, але європейська художня мода плюс українське народне мистецтво дали в сумі цікавий напрям - український модерн.
У 1967 році Олену Кульчицьку нагородили Шевченківською премією, але звістка про це надійшла за кілька годин до смерті художниці. Вона померла 8 березня 1967 року, похована на Личаківському цвинтарі. У Львові, на вул. Листопадового Чину, 7 з 1971 року працює меморіально-художній музей Олени Кульчицької.