Детальніше поглянути на інфографіку можна за посиланням.
Функції АРМА є зрозумілими для більшості країн Світу, проте абсолютно новими в системі органів державної влади України, не кажучи вже про пересічних громадян. Хоча для більшості країн Європейського союзу, існування агенцій тотожних АРМА – це давно уставлена практика. Зокрема, статтею 10 Директиви ЄС від 03.04.2014 № 2014/42/EU всі країни-члени ЄС зобов’язано вжити заходів з ефективного розпорядження активами, на які накладено арешт, а також створення спеціальних інституцій, відповідальних за менеджмент такими активами з метою їх збереження або збереження їх вартості.
Таким чином, одна з функцій АРМА – управління арештованим майном є імплементацією відповідних практик ЄС з управління арештованим майном. Ця функція є не просто черговою регуляторною діяльністю держави, а створює принципово новий механізм державно-приватного партнерства, аналогій якому в Україні не існувало. Більше того, ця функція має наслідком появу нового ринку послуг управління арештованим майном та ринку арештованого (проте, ще не конфіскованого) майна.
Сам по собі арешт майна у кримінальному провадженні зазвичай знерухомлює або ускладнює використання майна в економічній діяльності. Такий арешт полягає у заборонах здійснення прав щодо майна та покликаний запобігти ризикам його втрати на випадок стягнення такого майна на користь держави та/або ризикам одержання вигод від використання майна, яке має ознаки злочинного походження. Проте, інтенсивний розвиток економічних відносин зумовлює потребу перебування певних активів в обороті з метою збереження та примноження їх вартості. Натомість, одні лише заборони здійснення прав щодо таких активів можуть призвести до зменшення вартості такого майна. Або ж навпаки, таких заборон буде недостатньо для попередження одержання неправомірної вигоди від використання майна, яке має ознаки злочинного походження.
Натомість, інститут управління арештованим майном здатен повернути його в економічний оборот, зберегти економічну вартість активу та запобігти одержанню вказаної неправомірної вигоди. З огляду на значні обсяги заарештованого майна за роки незалежності України, велику тривалість певних кримінальних проваджень, повернення такого майна в оборот здатне позитивно вплинути на економіку країни в цілому.
Закон визначає досить прості умови управління арештованим майном – АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт лише у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред’явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, і які мають бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Підстави управління арештованим майном всього дві – це або судове рішення у кримінальному процесі (ухвала слідчого судді, або суду), або згода самого власника активів. АРМА не має власної дискреції вирішувати, чим йому управляти, а чим – ні. За наявності судового рішення про передання майна в управління, Агентство з розшуку та менеджменту активів зобов’язане його виконувати, так само як і власник активів чи інші особи, які мають на них права, – обов’язковість виконання судових рішень визначає Конституція України.
Винесення такої ухвали, чи передання АРМА активу в управління за згодою власника свідчить про появу у Агентства з розшуку та менеджменту активів окремого майнового права управління арештованим активом. Це – спеціальне строкове речове право на майно, подібне до інших майнових прав на чуже майно, визначених цивільним законодавством.
Для рухомих та нерухомих речей закон визначає два шляхи управління: продаж майна та передання його в управління професійному менеджеру за договором. Якщо продаж майна на електронних торгах в Україні є досить розповсюдженим явищем, то тимчасове управління чужим майном професійним управлінцем – є абсолютно новим видом економічних та правових відносин.
Власне хто такий управитель у розумінні інституту управління арештованим майном? Це – компанія, яка має успішний досвід комерційної діяльності на конкретному ринку товарів, робіт та послуг, належну репутацію, функціонує законно та здатна запропонувати таку модель управління арештованим майном, яка дозволить одержати розумний рівень доходів. Відтак, це може бути як власник певного типу активу, який управляє ним сам, так і провайдер послуг комерційного управління, незалежно від юридичного оформлення такої діяльності (суборенда, управління майном, комісія, комерційна концесія, спільна діяльність тощо). АРМА цікавить результативність управління – розумний дохід, розумні витрати та розумна винагорода за надані послуги.
Тут варто акцентувати увагу на тому, яким чином з’являються компанії – управителі. АРМА має обирати управителів за конкурсом у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі. Проте, такий конкурс має свої особливості. По-перше, управитель може одержувати оплату за надані ним послуги виключно у якості відсотку від доходу від управління. Це, в свою чергу, означає, що відповідна оплата здійснюється не за рахунок державних коштів. Окрім того, фактичний розмір такої плати залежить від результативності управління, а тому наперед невідомий. По-друге, ефективність управління арештованим майном напряму залежить від оперативності передання майна в управління менеджеру. Відтак, процес відбору відповідного управителя не може бути занадто тривалим.
Ці та інші особливості інституту управління арештованим майном зумовили появу унікального двостадійного механізму відбору управителів.
На першій стадії такого відбору компанії запрошуються до співпраці щодо управління майном певного виду і повинні підтвердити наявність у них достатніх операційних потужностей, досвіду та вмінь доходного управління конкретно визначеним майном. Також компанії повинні засвідчити свою готовність взяти на себе певні зобов’язання на випадок передання їм майна в управління в майбутньому (зокрема, застрахувати таке майно та свою професійну відповідальність), довести сформованість статутного капіталу, підтвердити фінансову спроможність та відсутність заборгованості перед бюджетом тощо. Таким чином, при відборі потенційного управителя акцент робиться на його професійних досягненнях та здатності до доходного управління майном. При цьому, АРМА не може керуватись чутками чи різним ставленням у ЗМІ до особи власника, або бенефіціара при відмові у включенні компанії до вказаного Переліку. Якщо компанії відповідають визначеним критеріям, вони включаються тендерним комітетом АРМА до Переліку осіб, які потенційно можуть управляти майном певного виду. Відповідний Перелік оприлюднений на офіційному веб-сайті та доступний до відкритого перегляду.
На засадах прозорості АРМА свідомо зробило вказаний Перелік загальнодоступним (хоча, і не було зобов’язане цього робити), що в поєднанні з відкритими даними про кінцевих бенефіціарних власників компаній дає можливість широкої обізнаності бізнесу та активної частини громадянського суспільства про те, які компанії потенційно можуть управляти арештованим майном.
Включення до такого переліку означає визнання придатності компанії до управління майном певного виду, але в жодному разі не будь-яким майном. Одна і та сама компанія може бути визнана придатною до управління різними видами майна, але для цього їй потрібно підтвердити свою спроможність до такого управління окремо щодо кожного заявленого виду майна.
Перша стадія відповідного відбору не має часових обмежень та діє постійно. До прикладу, у вересні АРМА розпочато відбір управителів нерухомим майном. На сьогодні вже відібрані перші компанії-потенційні управителі нерухомістю. З впевненістю можемо констатувати – це одні з кращих в своєму сегменті бізнесу. Водночас, інші компанії у цій сфері також можуть потрапити до числа потенційних управителів нерухомістю. Такі умови дозволяють долучитись до кола потенційних управителів нерухомістю будь-яким активним учасникам цього ринку сьогодні, завтра, або через декілька місяців.
Водночас, потрапляння до зазначеного Переліку не зобов’язує компанію будь-що прийняти в управління перший же об’єкт певного виду, що в майбутньому буде переданий в управління АРМА. Якщо управління конкретним об’єктом компанії не цікаве, вона вправі відмовитись від цього, залишаючись надалі у переліку потенційних управителів. Визнання потенційним управителем того чи іншого активу – це вікно можливостей для бізнесу, а не зобов’язання на перспективу. Це можливість набуття унікального досвіду, розвитку нових напрямків діяльності, створення нових робочих місць та одержання ринкової винагороди за надані послуги.
У разі, якщо на користь АРМА в управління передається окремий об’єкт нерухомості, який не підлягає продажу, розпочинається друга стадія відбору управителя. Вона полягає у продовженні конкурсу серед компаній, які попередньо визнані потенційними управителями такого виду нерухомості, до якого належить переданий в управління АРМА об’єкт.
В подальшому механізм попереднього добору буде вдосконалюватись, критерії відповідності видозмінюватись відповідно до узвичаєнь відповідних ринків, сегментація активів буде поглиблюватись. Сталим залишиться відкритість списку потенційних управителів на веб-сайті АРМА та можливість потрапляння до нього активних представників бізнес спільноти.
Наведений механізм дозволяє значно прискорити відбір управителя на конкретний об’єкт – АРМА та потенційний управитель вже попередньо обізнані у потребах та компетенції одне одного, професійні експертизи потенційного управителя зрозумілі як і межі його можливостей.
Наразі розпочато конкурсні процедури добору потенційних управителів на численні сегменти нерухомості та транспорту. При цьому, точку неповернення вже пройдено – у листопаді цього року АРМА вперше передало арештовану нерухомість управителю за договором.
Потенційно АРМА уповноважене управляти будь-яким майном, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні. Відповідно, в майбутньому АРМА зацікавлене у співпраці з компаніями, що здійснюють успішну комерційну діяльність на всіх ринках товарів, робіт та послуг і запрошує розпочинати її вже зараз.