Задовольняючи наш попит на швидке зачарування, на виборах залишаються актуальними «постійні месії», котрі не звикли обмежувати себе в розмірах обіцянок, оскільки за їх подальшим виконанням громадяни також не звикли слідкувати й карати обманщиків, не голосуючи за них знову. Системна політична відповідальність в Україні досі відсутня, бо демократія ще незріла. За таких умов для політика стає конче необхідним будь-що здійняти свою персональну «хвилю» (патріотичну, тарифну, антивоєнну і т.д.), аби її екстатичний електоральний пік співпав з днем голосування.
Зворотній бік отакої національної «хайповості» – прискорене розчарування у обраному лідері – також у нас в крові. На мій погляд, саме завдяки подібним підсвідомим коливанням, які походять з глибин архетипу, Український народ просувається у одному йому відомому напрямку. Це не добре і не погано, просто так воно є. Тут беззаперечним позитивом слід визнати поступове звільнення від постімперського ментального нашарування у вигляді патерналізму.
Ґрунтовні соціологи, наприклад Євген Головаха, стверджують на основі достовірних досліджень, що в суспільстві потроху зростає рівень усвідомлення власної значущості кожного громадянина. На зміну вчорашньому «від мене нічого не залежить» приходить культура політичної участі, де роль Президента України у старому розумінні, як особи, що сама зробить нам «щастя», поки ми сидітимемо склавши руки, може залишитися у минулому.
Відтак, формат «бездіяльного Президента», не виключено, цим і приваблює українців, створюючи неочікувані рейтинги, адже якщо припустити, що влада не буде активно «допомагати», то чи доведеться виїжджати? Ще люди можуть зважати на особистий творчий шлях провідних кандидатів у Президенти України.
Якщо з внутрішньою сутністю незмінних жителів високих кабінетів все давно зрозуміло, то «позасистемний» висуванець виглядає по-іншому. Візьмемо за відносно позитивний приклад хоча б Віталія Кличка. Не зашорений, а проактивний погляд на ситуацію теж суттєвий аргумент. Тому зараз перед виборцями серед усіх можливих «зол» є те, яке вони ще не пробували.