ГлавнаяБлогиБлог Єгора Чернєва

Штучний інтелект та монополізація цифрової галузі

Днями повернувся із Парижу, в якому відбувся OECD Global Parliamentary Network meeting. 3 дні, 45 країн, 164 парламентарів. Україна вперше була запрошена на такий захід. Говорили про принципи та норми використання штучного інтелекту (ШІ), цифрове оподаткування та перспективи розвитку майбутньої освіти.

Із основними обговореннями, думками, які звучали на заході, вирішив ознайомити читачів блогу.

Фото: Макс Требухов

ШІ – технологічна революція

Варто зауважити, що робоча група по AI (штучному інтелекту) була створена нещодавно. І дуже важливим є той факт, що ми у її складі з самого початку. А, отже, разом із партнерами формуватимемо політику для майбутнього наших країн. А, враховуючи наш значний потенціал в ІТ та амбіції стати щонайменше регіональним лідером в цій галузі, ми повинні все більше уваги приділяти як розвитку, так і використанню штучного інтелекту.

ШІ – це без перебільшення нова технологічна революція. Працюючи, фактично, як мозок людини (використовуючи накопичені данні та постійно навчаючись), штучний інтелект може приймати рішення швидко та з мінімальними похибками, що значно підвищить ефективність роботи у багатьох сферах та процесах.

На сьогодні ми маємо наступні приклади використання штучного інтелекту - розпізнавання обличь камерами відеоспостереження. Це суттєво підвищує рівень безпеки, адже в лічені години можна ідентифікувати злочинця та його місцезнаходження. Предикативна аналітика на виробництві дозволяє вчасно передбачати знос устаткування та попереджати аварії, що знижує вартість обслуговування в середньому на 20%. Військові дрони виконують бойові задачі без ризику для персонального складу, а в державних органах сертифікати на будівництво видаються без контакту з чиновником, що виключає корупційні схеми.

Питання етики та принципів використання ШІ були основною темою на першій робочій групі парламентарів країн OECD та партнерів. Ми погодили, що через швидку зміну технологій та значну невизначеність подальшого розвитку ШІ, в національних законодавствах мають регулюватися винятково базові підходи і аж ніяк не детальне використання. Окрім того, значної уваги потребує розвиток людського капіталу, створення та розширення навчальних програм для Data scientists і AI researchers. Мають бути створені також умови безпечного та захищеного обміну даними між корпораціями та країнами. Адже саме дані – це основа штучного інтелекту. І тут також потрібно шукати баланс між захистом приватності та подальшим розвитком.

В Україні ми вже працюємо над реформуванням законодавства із захисту персональних даних. Також розробляємо нову систему оподаткування саме для стимулювання зростання ІТ галузі в цілому та розвитку ШІ зокрема. Приватні компанії кооперуються з ВНЗ та відкривають кафедри AI. В рамках національного проекту “Держава в смартфоні” ми поступово автоматизуємо процеси надання адміністративних послуг.

Але всього цього все одно замало.

Ми маємо зробити розвиток ШІ пріоритетом. Ми маємо відходити від стратегії розвитку економіки зразка 20 століття з акцентом на приватизацію та дерегуляцію. Максимум зусиль має бути направлено на освіту та просвіту, розвиток людського капіталу та розбудову інституцій. Саме це є запорукою переходу від нашої ресурсної до інноваційної економіки та до сталого розвитку. Інакше шансів вижити у нас просто немає.

Монополізація цифрової галузі

Інший день зустрічі був присвячений фактичній монополізації цифрової галузі великими міжнародними корпораціями, через що малі компанії майже не мають шансів на успіх.

Багато українських компаній, які тільки-но починають досягати результатів, одразу викуповуються великими корпораціями. Адже їм все складніше знайти інвестиції, як в Україні, так і за кордоном. З цього приводу Angel Gurria, Генеральний Секретар OECD, зазначив, що зусилля урядів створити умови для уникнення подвійного оподаткування міжнародних корпорацій, в результаті призвело до того, що цифрові компанії тепер взагалі уникають оподаткування. Через це бюджети країн втрачають сукупно близько 100 мільярдів доларів на рік. І Україна у цьому списку також.

У планах OECD вже до кінця цього року розробити нові міжнародні правила оподаткування, щоб цифрові та мультинаціональні компанії сплачували податки там, де вони отримують дохід. Профільний податковий комітет Верховної Ради також вже напрацьовує відповідний законопроект. Хто заробляє в Україні — має сплачувати податки в Україні.

Україну очікують труднощі не тільки у високотехнологічних сферах. З усім світом наша країна потерпає від глобального старіння населення, низького рівня інвестування, енергетичних загроз та зміни клімату, а також нерівності у можливостях і доходах. Такі основні виклики світової економіки озвучила економіст OECD Laurence Boone.

Безперечно, що все це вимагає від українського суспільства надзвичайної мобілізації сил та ресурсів. Опинившись перед глобальними зовнішніми викликами, ми не можемо дозволити собі внутрішній розбрат та ворожнечу. А якщо ми дозволимо себе розсварити, то так і будемо кидати каміння в автобуси, замість того, щоб протистояти спільним проблемам, які вже прийшли у наш дім.

Єгор Чернєв Єгор Чернєв , народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram