Внесення змін до Конституції, децентралізація влади і розширення повноважень регіонів була топ-темою передвиборчої програми тоді ще кандидата в президенти Петра Порошенка, а згодом і його політичної сили під час позачергових парламентських виборів. Не забував обіцяти децентралізацію і прем’єр Арсеній Яценюк. Починаючи із минулої зими, тезу про децентралізацію подавали українцям як рецепт від всіх бід – і в якості способу для вирішення конфлікту на Донбасі, і в якості наповнення завжди дефіцитних місцевих бюджетів. Для того, щоб втілити всі ці обіцянки в життя, за словами президента і прем’єра, потрібно було лише внести зміни до Конституції. Але цього за останній рік всі «демократичні сили» зробити так і не спромоглись.
Чому Україні потрібна нова Конституція? Перш за все тому, що нині конституційний лад всієї держави тримається на хлипкому проекті Постанови, що була прийнята 21 лютого. Яку, за необхідності, можна в будь який момент скасувати. І, одночасно, продовжує діяти Закон “Про відновлення дії окремих положень Конституції України”. Про цей факт зараз воліють не згадувати. Принаймні публічно.
У лютому 2014 року депутати також обіцяли розпочати конституційний процес, його чекали абсолютно всі. Натомість після формування нової більшості та завершення першої хвилі кадрових призначень, конституційний процес урочисто відпустили у повільне плавання. Довге та безрезультатне.
4 березня в парламенті була створена тимчасова спеціальна комісія з підготовки змін до Основного Закону, до складу якої від групи “Економічний розвиток” було включено і мене. До 15 квітня 2014 року ТСК повинна була підготувати і подати на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Конституції. До 15 квітня комісія розробити зміни не встигла - практично кожен із чинних депутатів, вважаючи себе неабияким конституціоналістом, завалив Комісію купою пропозицій. З яких деякі взагалі були за межею здорового глузду, то ж підготувати єдиний документ комісія не встигла.
Згодом парламент із другої спроби продовжив роботу цієї комісії ще на 1 місяць – до 15 травня. Тоді комісія дійсно вклалась у строки і розробила проект змін до Основного Закону. На засіданні комісії було прийнято рішення направити його на експертизу до Венеціанської комісії.
Але…25 травня в Україні відбулись президентські вибори. Стало відомо, що новим главою держави вже у першому турі став Петро Порошенко, після чого тодішній голова парламенту Олександр Тручинов…«завернув» проект змін вже на півдорозі до Страсбургу.
Реальний шанс розпочати конституційний процес в нашій державі було втрачено.
Сам президент, фактично одразу після обрання, підтвердив, що любить робити ефектні кроки. Він заявив про оголошення перевиборів до Верховної Ради та зареєстрував власний законопроект змін до Основного Закону. 27 червня, саме напередодні Дня Конституції.
28 червня у своєму зверненні з нагоді Дня Конституції глава держави заявляв: «завдяки змінам до Основного Закону вперше більше прав отримає не президент чи парламент, а носій влади - народ та органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські, районні та обласні ради ... Оновлена Конституція України зміцніть підвалини єдності суспільства та закладе основу для формування сучасної політичної нації».
3 липня парламент таки включив президентський проект до порядку денного, але на цьому конституційний процес завершився. Знову. Законопроект не був проголосований в першому читанні. Партнери по опозиції – Батьківщина на чолі з Арсенієм Яценюком та ВО «Свобода» звинуватили президента в спробах узурпації влади. На цьому розмови про внесення змін до Конституції було припинено. Вдруге за рік. А депутати розпочали підготовку до парламентських виборів. І говорили про децентралізацію вже у своїх програмах і своїм виборцям.
Слід зазначити, що текст проекту змін до Конституції від Порошенко був направлений на експертизу до Венеціанської комісії. У жовтні Європейська комісія за демократію через право затвердила висновок по цьому проекту. Чимало уваги у висновку експерти ВК приділили саме питанням децентралізації влади.
"Принцип субсидіарності (переваги нижчої ланки під час прийняття рішення) дотримано. Додано позитивні елементи, які вітає Рада Європи", - зазначає Венеціанська комісія.
Враховуючи попередній позитивний висновок Венеціанки щодо змін до Конституції України в частині Розділу “Правосуддя”, ми мали уже два готових проекти, напрацювання з яких можна було використати та внести відповідний проект до парламенту, реально давши старт реформам судової влади та децентралізації.
Але замість того, щоб розпочати розгляд хоча б одного із готових законопроектів у парламенті, президент та депутати наввипередки стали змагаютись один із одним за те, хто ж очолить конституційний процес. Та «плодити» все нові бюрократичні структури.
У жовтні цього року Петро Порошенко створив Раду із питань судової реформи, яка «покликана об’єднати зусилля представників всіх секторів юридичної спільноти у пошуках оптимального рішення цього завдання». А зараз - вже другу конституційну комісію.
У свою чергу створити у парламенті тимчасову конституційну комісію запропонувала і віце-спікер Оксана Сироїд, куди запросила увійти представників всіх фракцій.
«Країна не може чекати конституційних змін до осені. У нас немає часів ні на конституційні асамблеї, ні на конституційні комісії за межами парламенту. Єдиний і найбільш ефективний спосіб напрацювання змін до Конституції України - це створення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради», - вважає віце-спікер.
Хоча старе парламентське прислів'я говорить навпаки: «якщо хочеш поховати праву - створи щодо неї комісію», і це прислів’я сьогодні актуальне як ніколи.
На мою думку, найбільш реальний шанс змінити Конституцію ми мали напередодні президентських виборів 2014 року.
А зараз ми будемо бачити довге перетягування «ковдри» один в бік одного - до тих пір, поки в наш конституційний «процес» не втрутиться Європа. Яка і сьогодні із подивом спостерігає за маневрами нашої влади у питаннях змін до законодавства. Я думаю, реакція Європи обов’язково буде.
«Конституції України потрібні зміни у відповідності з вимогами Венеціанської комісії», - про це заявив генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, виступаючи на РМЗС ОБСЄ. «Венеціанська комісія визнана у всьому світі і працює по всьому світу. Комісія вважає, що за цілою низкою позицій конституція має бути змінена якомога швидше», - сказав він 4 грудня 2014 року.
«Люди вимагають системних змін, дотримання законів, боротьби з корупцією, розподілу обов'язків між президентом і парламентом, хочуть мати парламентську республіку. Конституція завжди є фундаментом для подальших змін і реформ, зокрема для децентралізації, боротьби з корупцією. І ця реформа має бути проведена негайно» – Ян Томбінські.
«Хочу наголосити на тому, що ми переходимо на новий етап наших відносин (Україна та ЄС). На цьому етапі важливо показати конкретні результати, важливо дійсно впроваджувати реформи, які зможуть змінити життя громадян України. Ці реформи мають впроваджуватися в усіх сферах, чи то економічна сфера, чи сфера прав людини, децентралізація, чи конституційна реформа. Цей список реформ – це результат волі народу», – верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та європейської безпеки Федеріка Могеріні сьогодні на брифінгу в Києві. 16 грудня 2014 року…
Цікаво, як пояснять європейцям чергове відтягування конституційного процесу? І чи захочуть вони почути нові відмовки від нашої влади?