Новий феодалізм
У березні МВФ планує завершити переговори щодо виділення нового траншу Україні. І школярам уже зрозуміло, що чергова позика в 1 млрд доларів не змінить ситуацію в країні на краще, як не змінили попередні транші. А от зобов’язання, які наша влада бере заради нової подачки, здатні привести Україну до краху.
Передусім ідеться про ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. На березень заплановане його внесення до парламенту, якщо вірити інформації, що потрапила у ЗМІ. Це зобов’язання, яке взяв на себе уряд. У цей час Конституційний суд, згідно з процедурою, може розпочати розгляд подання групи нардепів, що лобіюють олігархічний інтерес, про визнання мораторію на продаж земель неконституційним.
Уже в травні згаданий закон може бути ухвалено, як і рішення КС про «незаконність» мораторію. І скриньку пандори буде відкрито. Адже початок продажу землі в умовах незавершеної земельної реформи призведе до того, що головний ресурс країни «розтягнуть» за принципом дикої приватизації промисловості в 1990-х. Зубожілий народ уже зараз підводять до думки, що продати землю – це не найгірший спосіб підлатати свій дірявий сімейний бюджет. Насправді так українські селяни і фермери втратять головний ресурс розвитку своїх господарств, а країна отримає десяток земельних магнатів і зануриться у новий феодалізм.
Замминистра АПК Мартынюк: взвешенный запуск рынка земли станет драйвером развития села
Рейдерство в планетарних обсягах
Як відомо, рейдери часто діють через певні юридичні схеми. Зараз роль головного рейдера взяв на себе уряд, що заради тимчасової і сумнівної вигоди – кредиту – збирається позбавити українців землі. Завдання всіх свідомих і активних сил – зупинити це.
Якщо когось цікавить саме ціна питання, то ось вона. Слід виходити з того, що Україна володіє 42 млн га родючих земель сільськогосподарського призначення, а ціна землі у Європі складає близько 12 тисяч доларів за га. Тож реальна вартість української землі може становити 504 млрд. доларів.
Але наші чорноземи отримають таку ціну не відразу. Зараз вони оцінюються в 500 доларів за гектар, і саме цим хоче скористатися олігархат, що звик за безцінь здобувати монопольне становище і наживатися на ньому.
Потреби людства в продовольстві зростають у геометричній прогресії, і вартість землі на цьому фоні також ставатиме дедалі вищою. Іноземні компанії прекрасно це усвідомлюють і також з надією дивляться на перспективу дикого ринку землі в Україні. Урвати свій шматок – значить мати стабільні позиції в майбутньому, де мішок картоплі може коштувати, як смартфон.
Як захистити землю
Отже, що ми маємо? Держава дедалі глибше влазить у боргову яму. А під шумок – позбавляє свій зубожілий народ іще й останнього активу – землі. Припинити цей абсурд іще можна. Замість виборювати кредити, які країна швидко проїдає, залишаючись у повних «мінусах», треба піднімати власну економіку.
Потрібне зменшення податкового тиску на бізнес, насамперед той, який працює у аграрній сфері. Тоді він зможе накопичувати капітал для покращення ефективності.
Необхідно стимулювати виробництво готової продукції в Україні. Найбільш розвинені країни свого часу використовували протекціоністські заходи, щоб блокувати на певний період ввезення готової продукції, але максимально сприяли вкладенню інвестицій у власне її виробництво. Нам потрібна переробка замість експорту сировини, щоб підвищити ціну своєї продукції в рази.
Це лише заходи коротко- і середньострокової стабілізації. Далі потрібно буде створювати інші ефективні механізми розвитку економіки. Наприклад, розумне використання «пенсійних грошей» і їх вкладення у перспективні сектори економіки. А також зменшення видаткової частини бюджету через впровадження енергоефективності, скорочення державного апарату.
Але все це можливо буде за умови, що Україна збереже свої ресурси розвитку, передусім – землю. Ключовим має бути розуміння, що землю продавати за безцінь не можна. Це веде до банкрутства всю країну. Отож, ми започаткували широкий суспільний рух за збереження української землі. Потрібне грамотне завершення земельної реформи – ухвалення низки законів, які забезпечать цивілізований ринок землі і вбережуть національне багатство від розграбування. Ми знаємо, що треба зробити. І закликаємо всіх тих, кому небайдуже майбутнє країни, обговорювати наші пропозиції, ділитися своїми думками під час Земельних форумів. Пропонувати способи, як примножити багатства України, а не розпродати їх за безцінь.