Про те, що інформаційна війна програна Росією, писали навіть кремлівські ЗМІ. Але нові сюжети та пропагандистські інформаційні вкиди із залученням «важкої артилерії» у вигляді російських акторів, режисерів, письменників вражають своєю хворобливою фантазією. Від того, наскільки українські та міжнародні політики, журналісти, блогери, експерти, волонтери та громадяни правильно та об’єктивно формують та відображають українську офіційну позицію, тримають інформаційну оборону та розвінчують фейкові новини, також залежить наша перемога.
Інформаційний фронт по всьому світові самоорганізувався у перший день війни. Громадяни більшості країн стали на бік справедливості та миру. Україна отримала мільйони постів підтримки, засновано сотні ініціатив та фондів гуманітарного та військового характеру.
Інформаційний простір Китаю виявився найскладнішою ділянкою інформаційної боротьби. Особливості його внутрішнього функціонування, складна та особлива мова, відсутність представництва жодного з українських ЗМІ у КНР та влив потужних російських «партнерських» пропагандистів поставили перед українцями складні виклики та завдання. Росія роками вливала значні ресурси у формування позитивного іміджу країни та її керманича для китайського споживача інформації.
Варто зазначити, що свої повідомлення на китайській мові випускають всі найбільші інформаційні агенції РФ. Відтак російські ЗМІ були і подекуди залишаються головним джерелом інформації для китайців про події в Україні.
З початку війни група перекладачів – волонтерів Української асоціації китаєзнавців, її друзі та партнери об’єднались задля донесення китайською офіційної позиції нашої держави, перекладу новин, створення супроводжувальних субтитрів та перекладу відео сюжетів, ведення роботи з громадянами Китаю. За місяць війни волонтерська група виконала більше 140 завдань у партнерстві з інформаційною агенцією «Укрінформ», Міністерством культури та інформаційної політики тощо.
Китайський інформаційний простір складається з офіційних ЗМІ, блогерів та користувачів соціальних мереж, які обережно висловлювали свою позицію, яка в більшості збігається з позицією влади. Китай в усіх офіційних заявах з перших днів висловлювався нейтрально щодо війни в Україні, не називавши війну війною.
Проте, 8 березня очільник КНР Сі Цзіньпін під час відеоконференції з лідерами Франції та Німеччини використав слово 战火, що в перекладі означає «вогонь війни». Аналізуючи китайські офіційні ЗМІ, а саме виступи чиновників та брифінги офіційних представників МЗС КНР, стає зрозумілим, що Китаю «не подобається бачити те, що відбувається в Україні». Китай згодний сприяти активізації діалогу між Росією та Україною задля відновлення миру в Європі та запобігання подальшого розгортання гуманітарної кризи. Чи погодиться Китай бути гарантом безпеки України, до чого закликає президент Володимир Зеленський? На це питання поки немає відповіді.
Варто підкреслити, що між Китаєм та Україною в 2013 році підписано Договір про дружбу і співробітництво, який передбачає «у разі ускладнення міжнародної та регіональної ситуації або виникнення кризи, що може становити загрозу миру, суверенітету, єдності або територіальній цілісності будь-якій з Договірних Сторін, … провести невідкладні консультації з метою вироблення заходів щодо усунення цієї загрози». Китай є постійним членом Ради Безпеки ООН і завжди закликав дотримуватись цілей та принципів ООН, згідно з якими основні суперечки повинні вирішуватись мирними засобами. Китай заявляє про свою «особливу» місію у відновленні миру в Європі, перш за все задля своїх національних інтересів та відновлення ланцюгів поставок китайських товарів.
Наразі основна зброя, яку використовують «друзі» Росії в китайському інформаційному просторі задля залучення якомога більшої китайської аудиторії – це переклад та перепощування російських фейків щодо шалених успіхів російської армії, підкреслення ролі США, які «підливають масло в вогонь» у розгортанні повномасштабної війни в Україні з метою послаблення Росії. Наприклад, новина про те, що Збройні сили України знущається над російськими полоненими, розлетілась Китаєм. Водночас, групою перекладачів – волонтерів, які вже мають свої канали поширення інформації, був опублікований переклад наказу Міністра оборони РФ щодо штучного створення відеоматеріалів, які могли б зашкодити іміджу української армії в світі.
Таким чином, робота команди Української асоціації китаєзнавців та перекладачів – волонтерів в китайському інформаційному просторі має велику цінність та приносить результати. Переклади китайською новин Укрінформ, інфографіки втрат агресора від Міністерства оборони України та переклад промов Президента Володимира Зеленського – активно використовуються, в тому числі, й офіційними китайськими ЗМІ. Китайські громадяни співчувають українцям на рівні приватних взаємовідносин, допомагають благодійними внесками та організацією культурних заходів з метою підтримки України. На офіційному рівні заяв поки замало. Проте, ситуація буде змінюватись, по мірі того, як Китай буде залучено в переговорний процес щодо відновлення миру в Україні.
«Більшість пересічних людей в китайських соціальних мережах підтримували Росію з перших днів війни, але наші зусилля не проходять марно. Після місяця потужної роботи, ми почали отримувати позитивні повідомлення та підтримку. Планується поширювати більше офіційних українських новин китайською, відео звернення президента України, сюжети зруйнованої інфраструктури та пам’яток культури, розповіді про людське горе внаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни в 21 сторіччі в центрі Європи.
Перекладачі розкидані по різних куточках світу, але працюють єдиною командою задля перемоги. Ми розуміємо, які обмеження діють в Китаї, тому не закликаємо до активних дій, а лише поширюємо об’єктивну інформацію. Складно протистояти брехні та російським провокаціям, проте наша українська громада в Китаї шукає канали гуманітарної допомоги Україні, не перестає вести роботу з друзями та партнерами. Нам потрібен потужний тил у вигляді представництв офіційних українських ЗМІ в КНР. Я тільки можу уявити, яка б користь була від їхньої роботи у сприянні розвитку двосторонніх відносин», – поділилась Валерія Литовка, китаєзнавець.
Найважливішою задачею групи перекладачів-волонтерів – це донесення точного перекладу офіційних промов керівників Китаю щодо ситуації в Україні, бо маємо факти маніпуляції російськими ЗМІ та перекручування новин на свою користь.
Російські пропагандисти працюють у Китаї багато років, мають меморандуми про співпрацю з офіційними китайськими ЗМІ, ведуть з ними спільні проєкти та встановили партнерські відносини. Необхідно врахувати цей інформаційний провал та зробити висновки для післявоєнної побудови власної інформаційної політики щодо КНР.
Автори:
Віта Голод, голова правління Української асоціації китаєзнавців
Олексій Коваль, член правління Української асоціації китаєзнавців