За оцінкою МВФ, втрати української економіки в 2020 році від економічної кризи, спричиненої в тому числі карантинними обмеженнями становить 7,2% ВВП.
З іншого боку, виникає проблема з проведенням голосування на другому турі виборів міських голів, що має відбутися 15 та 22 листопада в Сумах, Луцьку, Краматорську і Кам'янці-Подільському, Слов'янську на Донеччині, Броварах на Київщині та Дрогобичі у Львівській області, Львові, а також Ужгороді, Полтаві та Рівному.
Як буде виглядати карантин вихідного для в такому варіанті – дуже велике питання.
Але у мене складається стійке враження що в Уряді намагаються змістити акценти від реальної боротьби з епідемією та провалу медичної реформи на боротьбу з рестораторами та малими підприємцями, намагаючись всю відповідальність за розповсюдження вірусу покласти на сферу послуг і безвідповідальність людей. Одним з чинників поглиблення падіння ВВП є пригнічення споживання, що підсилюється обмеженнями в роботі малого та середнього бізнесу.
До того ж правляча партія обрала малий і середній бізнес об’єктом звинувачень у несплаті податків через застосування ФОПів та спротив введення РРО. Але як завжди замість того, щоб почати з монополій та великого бізнесу, потягнули із кінця - дрібних підприємців та споживчого ринку.
До чого я веду: це чергове перемикання уваги з проблеми на просте рішення, яке в результаті не дасть жодного ефекту, навпаки його наслідки попри декларацію Прем’єр-міністра України про підтримку ФОПів не витримує жодної критики.
Нагадаю, що відповідно до постанови Кабміну, додаткова підтримка надавалася на кожну дитину до 10 років у розмірі прожиткового мінімуму. Зокрема, ФОПам, які мають дитину до 6 років, держава виплачувала 1 779 грн, тим, хто має дитину від 6 до 10 років - 2 218 гривень.
Але офіційний прожитковий мінімум вдвічі нижчий за реальний, ця норма збереглася в проєкті бюджету на 2021 рік та вік дітей обмежений постановою до 10 років. На цих умовах надається допомога. Але виникає справедливе питання: що робити підприємцям із дітьми старшого віку? Шукати власні ресурси в умовах безробіття? Тому це все нагадує набір загальних фраз для розповсюдження в пресрелізах, але не реальну програму.
Щоб мав зробити Уряд? Ми як платники податків очікуємо від влади надання якісних сервісів: безпеки, освіти та медицини. Це, між іншим, зазначено в Конституції України. Для цього потрібно мати стратегію.
Влада мала б розширити перелік медичних витрат з метою зробити тестування та лікування доступнішим для всіх верств населення.
З Фонду боротьби з COVID-19 витратили лише 6,6 млрд. грн. з 16,3 млрд. грн. з передбачених коштів.
Головними статтями витрат мають бути закупівля обладнання, лікарських засобів, безкоштовне масове тестування та лікування, матеріальне заохочення лікарів, перепрофілювання лікарень, залучення або повернення в галузь молодшого медичного персоналу.
Особливої уваги потребує запровадження сучасної систему моніторингу, логістики тестування на COVID.
За цей рік МОЗ мав розробити власні ефективні та недорогі тест-системи, проведення тестування якомога ближче до пацієнта, мобільні лабораторії, інформування населення не лише про статистику захворювання, а про те де можна швидко та безкоштовно здати тест, отримати консультацію та підтримку.
А так поки виходить – ковід вихідного дня. В будні Уряд його не помічає – по вихідних бореться.