Розпочну трохи з кінця. Знаючи від інших людей про те, що ДВС дуже часто направляє постанови про відкриття виконавчого провадження простими листами, які фізично не доходять до громадян, відкривають виконавчі провадження з порушенням вимог щодо строків примусового стягнення плюс пересвідчившись на власному випадку – вирішив завітати до Шевченківському відділу ДВС м. Києва.
Просто так у приміщення ДВС на Саксаганського 110, яке не є режимним об’єктом громадяни попасти фізично не можуть. На вході встановлений домофон і наліплений листок з числами які позначають виклик того чи іншого кабінету. Прийшовши до відділу близько 14-20 у робочий час, бачу купу людей, які під спекою на вулиці чекають чергу, щоб у 15 годині їм надали доступ до приміщень державної публічної установи, незважаючи на те, що обідня перерва закінчена у 14-00.
У такий ситуації вимушений скористуватися службовим посвідченням та з повідомленням про те, що якщо мені не відкриють буду викликати наряд поліції – мене такі пускають всередину будівлі. Далі трапилася така розмова з начальником Шевченківському відділу ДВС м. Києва.
По суті від начальника Олександра Хорішка не отримано жодної зв’язної відповіді про підстави запирання від громадян у робочій час вхідних дверей установи. Дочекавшись у його кабінеті початку «приймального» часу запитую – чи відомі йому факти систематичного порушення його працівниками вимог закону «Про виконавче провадження» щодо процедури відкриття провадження та надсилання документації. На що він каже що вперше у житті таке чує. Надалі мною було показано на власному випадку обставини порушення декількох положень законодавства підлеглим Хорішка. Начальник погоджується що є порушення та відправляє мене до кабінету виконавця. У кабінеті № 10, де працюють та приймають громадян державні виконавці, на 6 виконавців лише 1 стілець для громадянина. Інші 5 державних виконавців приймають громадян сидячи, у той час коли громадяни вимушені буквою «Г» спілкуватися запитувати та ознайомлюватися з документами виконавчої служби.
А зараз повернемося до звичайнісінького прикладу з яким я зіткнувся.
Так постанова про скоєння адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122(порушення правил паркування) була складена 12.12.2016 інспектором патрульної поліції м. Києва Шепелею. Проте зазначена постанова була мною оскаржена та скасована як незаконна Шевченківським районним судом м. Києва 21.04.2016.
Виявіть моє здивування, коли мені декілька днів потому прийшов простий конверт з постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2016. Конверт йшов по Києву більше місяця через те, що державний виконавець зазначив неправильний індекс (див. фото) і взагалі дивно, що таки дійшов до адресату.
Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено , що постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: постанови органів(посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
За «даними» державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Києва Оксани Лисенко – у постанові зазначені відповідні дати 22.12.2015 та 13.05.2016. Між ними проміжок часу майже 5 місяців, які значно перевищують 3 місячний термін встановлений законом. Отже при прийнятті відповідного рішення державним виконавцем було порушено декілька статей Закону України «Про виконавче провадження» навіть не рахуючи ті обставини, що постанова про адміністративне правопорушення за якою стягуються кошти була раніше скасована судом.
Спілкуючись з виконавцем Лисенко – вона фактично «злила» себе та свого керівника, відповівши на питання, скільки є таких випадків, коли вами незаконно приймаються постанови про відкриття виконавчого провадження після спливу тримісячного терміну за адмін. правопорушеннями – вона відповіла про наявність 2000 таких постанов лише у Шевченківському відділі ДВС м. Києва. Що свідчить про те, що «гражданин начальник» Хорішко казав неправду про те, що в перше про таке чує. Як пояснила виконавець – таке трапляється систематично через начебто скорочення штату канцелярії, яка не встигає реєструвати виконавчі документи. Проте мені так і не було надана відповідь чому у такому разі – маючи всі законні підстави державний виконавець не відмовляє у відкритті виконавчого провадження та не повертає матеріали до Нацполіції.
Яке ж було моє здивування, коли ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження – я знайшов до документу про примусове виконання «супровідний лист» без зазначення дати документа, за підписом заступника начальника УПП в м. Києві пана Євдокимова.
До виконавчих документів за законом відносяться і постанови органів уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Проте Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виконавчому документі зазначаються у тому числі індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника, та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Такі графи взагалі відсутні у типових протоколах у справах про адміністративні правопорушення, які складаються патрульною поліцією. Отже самі такі протоколи не є виконавчими документами у розумінні закону. Відповідно надсилання лише таких постанов з супровідними листами до ДВС у розумінні закону є пустим вихлопом УПП, тому що у державного виконавця у такому випадку відсутні законні підстави виносити постанову про відкриття виконавчого провадження через невідповідність вимогам законодавства документів виконавчого провадження.
Паном заступником начальнику патрульної поліції м. Києва у «супровідному листі» не зазначена дата та найменування органу Нацполіції. Проте, якщо йому невідомі вимоги Закону України «Про виконавче провадження» за якими він направляє матеріали про примусове стягнення до ДВС – йому повинні бути відомі вимоги профільної Інструкції з діловодства.
Відповідно до п. 33 Інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади,Раді міністрів Автономної Республіки Крим,місцевих органах виконавчої влади, яка затверджена Постановою КМУ № 1242 – зазначено що документ має містити дату та якщо документ складено не на бланку(як у цьому випадку), дата зазначається нижче підпису ліворуч. Дата документа проставляється посадовою особою,яка його підписує або затверджує.
Проте, на жаль, і цей нормативний акт невідомий заступнику начальника УПП. Зазначений супровідний лист до ДВС є типовим для Нацполіції та не містить графи під дату та найменування органу, який направляє документ. Протягом 2 місяців я пробував зв’язатися з паном Євдокимовим для уточнення зазначених питань: дзвонив, писав, проте все марно.
Отже вимоги законодавства щодо належного оформлення не зупиняють одних направляти такі матеріали до ДВС, а інших виносити завідомо неправомірні постанови про відкриття виконавчих проваджень.
Підсумовуючи надаю всім автовласникам наступну рекомендацію з власного досвіду – якщо ви порушили ПДР та на вас складений протокол – просто сплатити його. Не йдіть до суду його оскаржувати, навіть якщо ви у судовому порядку скасуєте такий протокол – нема гарантії що він з порушенням порядку оформлення буде направлений патрульною службою до ДВС, а потім з порушенням вимог законодавства за таким протоколом буде відкрите виконавче провадження, вам про це не буде повідомлено в належний спосіб, а коли ви будете виїжджати наприклад за кордон або просто будете зупинені на дорозі – Ваш автомобіль може бути переміщений на штраф майданчик(про їх «функціонування» розповім іншого разу) за постановою ДВС і вам таки прийдеться сплатити як скасований штраф за порушення ПДР так і плату за зберігання автівки на штраф майдані.
Тому що державні виконавці відверто сміються з положень Закону України «Про виконавче провадження» - і за це ніхто з них не несе жодної відповідальності. Амінь.
P.S. Хотілося щоб і пан Петренко та пані Хатія звернули свою увагу на зазначену проблематику.
P.P.S. Зазначене вище – особиста суб’єктивна думка автора.