Саме на цьому етапі автори підручників традиційно багато зустрічаються з учителями. Мета таких зустрічей — не тільки допомогти педагогам визначитися, як з усієї різноманітності пропонованих підручників вибрати саме той, який буде їм незамінним помічником у навчально-виховному процесі, а й отримати зворотний зв'язок з освітянами, зрозуміти їхні потреби та проблеми.
Однією з таких проблем, про яку ми чули на зустрічах з учителями в Ужгороді, Львові, Білій Церкві, Києві, Сумах, Миколаєві та Харкові, — невідповідність між обраними в ході конкурсу підручниками й тими, які за фактом надходять потім у класи. На кожній (без перебільшення!) зустрічі нам ставлять одне й те саме питання: «Чому школи отримують не ті підручники, які обирають?».
Учитель витрачає свій дійсно дорогоцінний час на усвідомлений вибір того чи іншого підручника, переглядає всі запропоновані варіанти, оцінює переваги і недоліки кожного. За результатами цього досить трудомісткого процесу він робить свій вибір. Проте отримавши в підсумку зовсім не той підручник, учитель розуміє, що виконав велику й безглузду роботу. Це дуже негативно позначається на ставленні не тільки до «нав’язаного» підручника, а й до самого конкурсу. Навіщо вибирати, обурюються вчителі, коли наш вибір нікого не цікавить...
У Миколаївській області вчителі розповіли, як боролися за обрані ними під час конкурсу підручники. Коли до школи надійшли зовсім не ті видання, які були ними заявлені згідно з Положенням про конкурсний відбір підручників, учителі звернулися до Міністерства освіти і науки. Тільки після цього вони отримали саме ті підручники, на які чекали. Однак не у всіх вистачає на це сил, часу, та й елементарних юридичних знань. Зрозуміло, що такі речі відбуваються не за чиїмось злим наміром (у всякому разі, хотілося б так думати).
Демократичному Конкурсу лише три роки, і за цей час він встиг зарекомендувати себе як дійсно відкритий. Проте від збоїв і помилок на будь-якому етапі не застрахований ніхто. Чи не краще уникнути негараздів уже на етапі голосування? Чому не зробити прозорим сам процес вибору, викладаючи у відкритий доступ заповнені ЗНЗ спеціальні форми вибору електронних версій оригінал-макетів підручників із назвою та кількістю обраних підручників? Тоді при виникненні питань можна перевірити заявки шкіл, і багатьох помилок вдасться уникнути.
На жаль, Інститут модернізації змісту освіти чомусь не прописав цю норму конкурсу у відповідному інструктивному листі.
Це ж випадково, чи не так? Ще є час виправити ситуацію.