Сьогодні українці – нація, люди, які живуть на території України – громадянське суспільство, а Верховна Рада, на жаль, – досі не парламент. Оскільки в парламенті – місце «государственникам», а не егоїстам, у яких розмір його залежить від кількості цитувань у ЗМІ.
Любити – дієслово. Любити свою країну – означає діяти. Говорити рідною мовою? Безперечно. У світі, в якому більше немає кордонів, мова – одна з ознак національної ідентифікації. Однак важливо розуміти, що держава створюється не на одній національності. Я народилася на Сході, але з дитинства розмовляю українською. Люблю свою країну і сповідую «економічний націоналізм». Економічну теорію, за якою ми спочатку пишаємося, а потім починаємо любити.
Хочу, щоб люди в моїй країні говорили, читали, дивились кіно українською, однак для цього потрібно створювати продукт, кращий за всі інші. Щоб не примушувати вчити, а вчити хотілося… Не придушувати інші культури та релігії, а зрощувати українське. Я впевнена, що мрія про нову Україну, яка зародилася в кожному серці, це мрія про свободу, і свободу вибору також. Не хочу, щоб після тоталітаризму, який ми скинули, поринули в анархію чи диктатуру сили. Якщо ви не будете говорити так, якщо ви не будете думати так, ми вас змусимо! Примусити можна скоритися. Любити – відповідає на запитання «Що робити?» «Піаритися» – на запитання як? Люди державні працюють на імідж країни, а не напрацьовують особистий рейтинг риторикою, що ми радикальніші за тих радикалів, ми любимо сильніше…
Любов не має бути агресивною. До агресії призводить лише егоїзм. Любов не існує без поваги. Любов не помічає вад. Степи і гори – не тотожні, але різноманітність – не дефект.
За останні тижні слова «люстрація» та «очищення» стали чи найуживанішими. Кожному з нас потрібно почати з себе. З очищення від злості, від ненависті, від люті та негативу. Не закликай бути чесним когось, стань чесним сам. Магатма Ґанді казав: «Станьте змінами, які прагнете побачити».
Мовчання – це також дія. Іноді ефективніша за будь-які інші. Говоріння підвищує градус. Говоріння в тренді невдоволення – нагнітає ситуацію. Варто замислюватися над наслідками. Особливо, якщо ти не актор театру драми і комедії з вивіреними жестами і поставленим голосом, а «государственник». Розумію, що я не в тренді. Принципово не хочу бути в тренді радикальних висловлювань проти людей, які живуть на території моєї країни. Принаймні, не сьогодні. Заради кожного з нас. Заради України.