Фінансовий моніторинг в Україні: ретроспектива vs новий Закон

Проблеми поширення тіньових економічних відносин виникли ще за часів СРСР. Особливо яскравих форм це явище набуло наприкінці 80-х, початку 90-х років минулого століття. В цей період відбулося найбільше нагромадження тіньових доходів.

Фото: Макс Левин

Після відновлення незалежності України в спадок перейшли проблеми тіньової економіки, левова частка якої мала відверто кримінальне походження. Руїни адміністративно-планової економіки швидко ліквідувати не вдалося і за інерцією розрахунки між фізичними та юридичними особами здійснювалися переважно в готівковій формі. А подальша гіперінфляція відродила ще більш первісний спосіб розрахунку як бартер (близько 50% всіх операцій у 1997 році).

Абсолютна більшість фінансово-економічних відносин громадян та бізнесу перебувала в тіні. Епогеєм катастрофи стало включення України до “чорного списку” ФАТФ (міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей) яка рекомендувала контролюючим органам в посиленому режимі перевіряти фінансові операції за участю громадян з країн цього списку.

Всі ці проблеми потребували кардинальних структурних ринкових реформ, в тому числі й стосовно фінансового моніторингу та запобіганню відмивання доходів. Для цього, на початку 2000-х, було криміналізовано відмивання доходів отриманих злочинним шляхом. А також вступив в силу Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Ці дії допомогли вже у 2004 році виключити Україну з “чорного списку” ФАТФ.

Проте, сучасний технологічний порядок денний потребує більш ефективних механізмів фінансового моніторингу та протидії відмиванню грошей. Для цього необхідна суттєва ревізія національного законодавства. Під цими гаслами уряд запропонував, а парламент підтримав новий Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Мотиви та наміри більш ніж благородні, але ними може бути вистелена дорога в зворотному напрямі, якщо не вдаватися в деталі. Тому давайте розглянемо новий закон більш предметно.

Основними нововведеннями стали зобов’язання для бізнесу облікувати будь-які фінансові операції клієнтів, де суб’єкти первинного фінансового моніторингу будуть діяти від імені та/або за дорученням клієнта. Для виконання цих функцій бізнес повинен призначати відповідального працівника і забезпечувати його навчання та щорічне підвищення кваліфікації.

У випадку порушення цієї норми передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 12 до 100 неоподаткованих мінімумів (204 000 грн – 1 700 000 грн). Фактично ця норма збільшує фінансові навантаження на бізнес, адже очевидно що існуючий штатний розпис не передбачає такого функціоналу. Для цього знадобиться залучення нових фахівців з ринку.

Таким чином, виникає цілком реальний ризик зменшення доходів, адже тепер менше клієнтів наважиться скористатися послугами осіб, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. До прикладу, тепер замовник буде з пересторогою ставитися навіть до залученого бухгалтера адже знатиме, що він зобов’язаний контролювати фінансові операції свого клієнта і за потреби повідомлятиме про них компетентні державні органи.

Таким чином, поряд з тим що новий Закон суттєво удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF та норм 4-ї Директиви (ЄС), він створює додаткові навантаження для бізнесу, що не сприяє задекларованому урядом курсу на дерегуляцію та спрощення ведення бізнесу в Україні.

Татьяна Андрианова Татьяна Андрианова , Генеральный директор Nota Group, глава комитета корпоративной безопасности Группы компаний "Октава"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram