Перші пристрасті й баталії з фази загострення переходять у фазу хронічності – ентузіасти проектів вже сприйняли як реальність неможливість проголосувати чи неполадки з авторизацією загітованими людьми. А може й дійсно Техпідтримці вдалося вирішити більшість негараздів – і процес голосування проходить легше. Адже Техпідтримка прозвітувала, що з 1500 звернень лише 540 стосувалося неможливості проголосувати. Навіть більше, розповсюджено інструкцію щó робити, якщо з’являється «блакитний екран». Так що прогрес є. Тим не менше, ситуація з втратою голосів продовжується і стає головним розчаруванням в ГБ авторів суто соціальних проектів.
Що руки у Техпідтримки дійшли до скарг на електронну адресу можу впевнено заявити – майже через тиждень (!) після відправлення скарги я отримала листа, що моєму зверненню присвоєно відповідний номер. Пікантність ситуації в тому, що через декілька днів після подання петиції я написала пост у відповідній групі ФБ – і моє питання було вирішено протягом доби (!). Тобто, воно було вирішено ДО розгляду поштового звернення Техпідтримкою.
Відсутність на головній сторінці ГБ чинного Положення про ГБ-2020 призводить до додаткової втрати нервових клітин авторами проектів. Найпоширеніша проблема, яку можна вирішити за допомогою Положення, – небажання комунальних закладів йти на співпрацю з авторами проектів. І всі палкі обіцянки та щирі запевнення, що автор проекту не примушує керівництво закладу агітувати за його (районні) проекти, а хоче просто залишити (розмістити) інформаційні та роз’яснювальні матеріали для ознайомлення з ними відвідувачів закладу – сприймаються негативно. Зате чарівні слова, що: «Згідно з «Положенням про ГБ-2020», а саме: «Ст.4 п. 2 2. Посадові та службові особи підприємств, установ та організацій комунальної форми власності не повинні перешкоджати Командам проводити, з дотриманням вимог законодавства, будь-які публічні заходи для популяризації проектів на території відповідних підприємств, установ та організацій» стають тим ключиком, який відкриває шлях до залучення до інформування киян про ГБ і в межах комунальних закладів.
Не секрет, що частина комунальних закладів мають свої проекти і агітують за них. Автори інших проектів це розуміють – і домовляються про спільні акції. Навіть якщо вони знаходяться в різних «п’ятірках» команд. Так, спільно з Центральною районною бібліотекою ім. П. Тичини було проведено роз’яснювальну роботу як щодо ГБ та його загальних цілей і завдань, так і щодо конкретних проектів бібліотеки та Микільської Слобідки.
Приємно, що організатори ГБ швидко реагують на конструктивну критику і беруть безпосередню участь у дискусіях. Водночас деякі автори проектів наголошують на тому, що найбільших критиканів «забанили» в групі ФБ (наприклад, Жадану Сосніну), дописи інших видаляють.
Згідно з інформацією на сайті, на 23 травня 2019 р. заплановано розглянути пропозиції щодо доопрацювання сайту ГБ. На необхідність цього давно вказували учасники ГБ, оскільки на сайті містилася застаріла та неактуальна інформація з минулих років, яка вводила в оману відвідувачів. Так, в попередній статті я посилалася на інформацію з сайту ГБ, де було сказано, що можна проголосувати «паперово» в ЦНАПах. В коментарі до статті організатори зауважили, що ця норма була відмінена у 2018 році – заради запобігання «накрутці голосів». Але ж на сайті цього не було жодним чином вказано! Там не було вказано, що це вже застарілі дані! Тому відбулася, сподіваюся, плідна дискусія з питань роботи сайту ГБ і були внесені пропозиції щодо вдосконалення його роботи. Для тих, кому цікаво в неї вчитатися, лінк тут.
Рейтинг проектів на сайті ГБ – ще той квест; тому було зроблено паралельний рейтинг, з яким можна ознайомитися тут. Станом на 14:46 23.05.2019р. серед топ-20 лідерів проектів всього 5 (!) суто соціальні, де жодна структура/організація не має власного зиску від його реалізації (судячи з описів проектів). Необхідно відзначити, що серед цих 5-ти проектів є фактично «двоєдиний» проект («Благоустрій Борщагівки» щодо облаштування територій по вул. Гната Юри). Розбивка одного великого проекту на декілька малих, з одного боку, хороша тактика – більше шансів виграти, з другого – у інших проектів додатково зменшуються шанси на реалізацію. Тому активістами ГБ було подано пропозицію щодо внесення змін до Положення про ГБ (з наступного року) про неможливість реалізації більше 2-х проектів (з проектів-переможців) за однією адресою.
Судячи з цього рейтингу, бенефеціарами ГБ знову стають соціально-адміністративні проекти з рідкими вкрапленнями суто соціальних. І це відбиває бажання голосувати у киян, а ще більше – брати подальшу участь в ГБ наступних років у активістів, які подають соціальні проекти. ГБ поступово перетворюється на змагання організацій щодо отримання додаткового фінансування або вирішення нагальних потреб: костюми для маленьких артистів; нові харчоблоки в школи; заміна вікон в навчальних та культурно-дозвіллєвих закладах; закупівля обладнання в комунальні заклади тощо. Не заперечую і розумію, що все це потрібно і організації намагаються щось зробити не за рахунок батьків! Але водночас зиск з цього має обмежене коло мешканців (в середньому в школі навчається близько тисячі учнів), а це менше, ніж піввідсотка (!) від офіційного населення Києва, на загал якого орієнтується ГБ. Мізерна кількість соціально-адміністративних проектів орієнтована дійсно на вільний доступ, навіть якщо це лише вдень. Приклад – проекти колежу ім. В.Сухомлинського, які передбачають вільний доступ на територію школи протягом тижня з 8.00 до 22.00 (принаймні, так було заявлено лідером проекту).
А доступні для всіх проекти, такі як: безпечні переходи, освітлення, озеленення територій, ті ж самі дитячі та спортивні прибудинкові майданчики – залишаються знову в теоріях і мріях активістів. Чому б не зробити два окремих конкурси в рамках ГБ для соціально-адміністративних, де організації змагатимуться одна з одною, – і окремо соціальні проекти, вигода з яких буде реально доступна всім і кожному? Оскільки там і там є як малі, так і великі проекти (бюджети), – то можна навіть зробити пропорцію 50/50.
Також є пропозиція спільної підготовки соціальних проектів з відповідними комунальними службами, які можуть надати кваліфіковану допомогу у підготовці бюджету, врахувавши всі їх специфічні нюанси. Можу сказати із власного досвіду, що кошторис проекту №711 розроблявся спільно з комунальною службою району. Вони розписали всі етапи та роботи, включаючи оплату праці. Так, ця деталізація збільшила вартість проекту в рази. Але! Завдяки цій деталізації, в разі успішного проходження голосування, можна проконтролювати всі етапи робіт. І сказати, що тут заплановано те і те, а ви зробили це і це. Повний кошторис зменшує в рази (!) ризики нецільового використання бюджетних коштів – і дає можливість громаді проконтролювати роботи та співставити їх із запланованою вартістю.
Ще одним важливим етапом під час подання проектів слід вважати перевірку проекту на реальність впровадження. Так, в одному із попередніх ГБ був чудовий проект по встановленню відеокамер на Русанівці. І проект виграв – але не був реалізований, бо один нюанс потягнув за собою інший (питання, що так чи інакше стосувалися ліцензування обладнання). Проект, безсумнівно, хороший і потрібний. Але, на жаль, нездійсненний. І тому голоси за нього виявилися втраченим ресурсом для інших, не менш важливих проектів.
Сподіваюся, що принаймні частина з запропонованих змін до ГБ, а також думки інших лідерів проектів та їхніх команд, будуть почуті і враховані організаторами.