ГлавнаяБлогиБлог Сергія Пішковція

Онлайн-приватність як жертва зручності в інтернеті

Розмови про приватність тривають ось уже років 5 або трохи більше, і весь час завершуються одним і тим самим: розвиток інтернету вбиває приватність людей, тому потрібно вживати жорстких заходів для того, аби її зберегти.

Онлайн-приватність як жертва зручності в інтернеті

Ніхто не думав про приватність тоді, коли виникли перші пошуковики – такі як Google чи Yahoo. Ніхто не думав про неї і років через 5, коли інтернет почав закручуватись у водоворіт web 2.0. Питання приватності підняли на поверхню обговорень лише з появою соціальних мереж та всієї екосистеми інтернету, яка почала вибудовуватись за останні 4-5 років.

Ніде раніше на Землі не було такого структурованого та чіткого набору даних, що характеризували б людину і її онлайн-поведінку, як у соціальних мережах. І, що цікаво, набагато більш цінною стала не інформація про те, де ви живете, чи який у вас номер паспорту, а те, як ви себе поводите. Саме за те, що ви робите в інтернеті, які статті переглядаєте, на що клацаєте, компанії готові перегризти один одному горлянки, або як мінімум створити власну соціальну мережу і насильно засунути туди мільйони людей, витративши тисячі людино-годин на її створення. Це я про Google+, якщо ви досі не зрозуміли.

Рекомендації та інша соціальщина – це те, на чому триматиметься веб наступні 5 років. Саме на рекомендації починають зав’язувати різноманітні рекламні сервіси та поведінкові додатки. Така реклама значно релевантніша, а отже, потрапляє точно в ціль – і рекламодавець задоволений, що не витратив зайві кошти, і клієнт теж побачив оголошення, які йому цікаві.

Проте тут обертається зворотній бік цієї медалі під назвою приватність. Чи готові ви ділитися цим багатством з інтернетом заради власної зручності? Можливо, вам не надто сподобається, коли вся стрічка Facebook побачить сповіщення від новинного додатку про те, що ви читали статтю про лікування запорів. Або коли контекстна реклама знатиме, що ви любите нестадартний секс, і пропонуватиме вам оголошення іграшок із ХХХ-магазинів.

Де та межа, за якою ми готові поступитися своєю приватністю в обмін на зручність та персоналізацію інтернету? І чи всі компанії будуть керуватися принципом “не роби зла” та надійно оберігатимуть вашу приватну інформацію? Принаймні Google уже давно звинуватили у зворотньому. А що буде далі з цим всім клубком – незрозуміло. Спостерігайте та будьте обачними.

Сергій Пішковцій Сергій Пішковцій , Інтернет-журналіст, блогер
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram