Тепер полковники міліції мають познімати мої розтяжки, які так само добровільно, без грошей, повісили на своїх будинках та балконах квартир мешканці Борисполя, Згурівки, Яготина та Переяслав-Хмельницького. Варіантів донести свою позицію в опозиційного кандидата не так вже і багато, оскільки місцева влада заборонила надавати мені площі для власної політичної агітації.
Обстріляти фарбою біллборд або його зірвати – це дрібні витівки. Тому мої провладні опоненти найняли кілька бригад, які зривають листівки та погрожують агітаторам. Одну із таких груп, на білій «дев’ятці», перестріли у селі Сулимівка. Кремезні хлопці виявилися позаштатними кореспондентами бориспільської газети «Трудова слава». Я часто спілкуюся з місцевими журналістами, але саме таких ні я, ні мої помічники, ні, - що важливо, головний редактор видання, - у Борисполі раніше не бачили.
Як вдалося з’ясувати, «липові» журналісти пересувалися на авто з краденими номерами. Ще одне авто, позашляховик, пересувалося за моїми агітаторами взагалі без номерів.
Помічено, що штаби конкурентів активізовують чорні PR-технології як тільки отримують дані соціологічного опитування. Напевн, рейтинги їх не радують, тому вони і вдаються до послуг міліції та «липових» журналістів, які їздять на краденому авто.