Звичайно, цьогорічні примхи погоди напевне внесуть свої корективи в очікувані врожайні показники. Зараз у хліборобів чимало хвилювань щодо врожаю озимих зернових культур. Адже осіння пшениця і ячмінь сіялися практично в суху землю, і в жовтні, на момент вегетації, на 30% засіяних територій озимі взагалі не зійшли. Посіви рідкі через дефіцит вологи, а це приблизно 40% зернових культур. Ті ж посіви, які взагалі не зійшли залишилися у стадії паростків. Тому прогноз на врожай ранніх зернових не такий оптимістичний, як був на кінець осені-2012 р.
Також весняна негода досі затримує початок посіву ярових культур. Як наслідок, є ризик: врожай осені-2013 може зменшитись на 15-18%. Так, Центральні області України, за сприятливих погодних умов, зможуть розпочати посівні роботи не раніше ніж за 2-3 тижні.
Але «матінка-природа» така річ, що загадувати важко. Цілком реально, якщо не буде посух чи аномальних опадів, то земля «не підведе». Тому й втрати можна мінімізувати. Більше того, за ряду сприятливих факторів, можна очікувати, що загальний врожай всіх зернових в країні складе 56,9 – 57,0 млн. тонн. В останні ж роки показники були на рівні 50 млн. тонн.
Якщо погода не подарує Україні чергову порцію природних катаклізмів, то Україна прогнозовано збере близько 19,4-21 млн. тонн пшениці (це більш ніж на 4 млн. тонн вище у порівнянні з врожаєм 2012 р.), кукурудзи - 24 млн. тонн, ячменя – 8-8,5 млн. тонн. Вага озимої групи загального врожаю може становити в середньому 40-44%. Також високодохідною культурою лишається кукурудза. Під її посів відведено 4,7 млн. га землі, як і минулого року. Хоча ситуація з кукурудзою неоднозначна, адже досі не зібраний увесь урожай.
І все ж-таки, як-то кажуть у народі, «хліб усьому голова». Так ось, за сукупністю ряду показників цілком передбачуваним є падіння цін на пшеницю у світі. Так, на європейську пшеницю ціна може зменшитися з 290$/тонну до 200$/тонну.
Таке падіння цін, з однієї сторони, несе позитив, а з іншої – серйозні загрози. Адже це автоматично не означає падіння цін на хліб. В Україні постійно зростає собівартість продукту. Йдеться про ціни на паливно-мастильні матеріали, міндобрива, техніку тощо. Коли вітчизняним виробникам не вдасться закріпитися на світових ринках і при цьому ми переситимо вітчизняний, то високий урожай призведе до збитків.
І ось саме тут важлива грамотна державна політика, розроблена владою спільно із бізнесом і, без сумнівно, із врахуванням інтересів споживачів. Коли не дати вивезти урожай та не підтримати аграріїв, то наслідки можуть бути фатальними. Знизивши ціни на «3 копійки», на наступний рік отримаємо хліб втридорога. Нікому буде сіяти та продавати.
Тому уже зараз потрібно готуватися. І тут важлива роль парламенту, де кількість нардепів-аграріїв достатня, щоб розробити законодавчі механізми та затвердити спільний алгоритм дій із виконавчою владою.
Ми маємо реально піклуватися про споживачів та економіку в цілому, а не займатися популізмом, маніпулюючи цифрами. Ефективна державна політика не гарантує стовідсоткового успіху на агарному ринку, але без неї будь-яка погода буде «аномальною» для урожаю.