Через спалах коронавірусу в Китаї, там зменшилося виробництво, а отже, і попит на ресурси. Менший попит на сировину призводить до зниження цін на неї у світі, що вдарить по слабких сировинних економіках, до яких належить й Україна.
Економічний спад очікують і в Китаї, країнах ЄС, у Великобританії, Австралії ба навіть у США. І найбільше постраждає малий бізнес.
Це спонукає владу та комерційні структури багатьох країн до реалізації різних заходів для підтримки підприємців.
Так, прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив: "Ми повинні діяти, як діяв уряд воєнного часу, і робити все необхідне для підтримки нашої економіки". Зокрема, він оголосив про виділення 350 млрд фунтів стерлінгів для подолання як власне поширення коронавірусу, так і його наслідків для економіки. Значну частину цих коштів буде спрямовано на підтримку малого бізнесу, туристичної галузі та сфери авіаперевезень.
Президент Франції Емманюель Макрон також запевнив громадян і бізнес у підтримці: плануються відстрочення податкових і соціальних платежів, продовження термінів погашення банківських боргів та надання державних гарантій у €300 млрд для всіх кредитів, взятих малим бізнесом.
Адміністрація президента Дональда Трампа та Конгрес США готують пакет заходів стимулювання економіки, який передбачає виділення $1 трлн допомоги бізнесу та домогосподарствам: зокрема, $300 млрд малим підприємствам, $50 млрд авіаційній галузі та $150 млрд іншим секторам економіки, включаючи готельний.
Про потужну підтримку малому бізнесу оголосили також великі компанії і банки. Зокрема, Facebook вже пообіцяв гранти в розмірі $100 млн для малих підприємств, які значно постраждали від спалаху COVID-19. Міжнародне агентство SBA планує надати малим підприємствам кредити в розмірі до $2 млн під низькі відсоткові ставки, щоб допомогти їм пережити пандемію.
Про відстрочення на півроку виплат за кредитами для малого бізнесу заявила й Австралійська банківська асоціація. "Цей пакет допомоги застосовуватиметься до вже виданих малому бізнесу кредитів на суму понад $100 млрд і, залежно від залучення клієнтів, може зекономити підприємцям до $8 млрд", – наголосила Анна Блай, генеральний директор Асоціації.
Коронавірусна інфекція COVID-19 стала викликом для економіки світу й України зокрема. Після пандемії світ уже не буде колишнім. Але яким він буде завтра – залежить від реакції влади та бізнесу на виклики сьогодення
Україна також належить до кола країн, які гарантували економічний захист громадян і бізнесу від впливу COVID-19.
Верховна Рада України за ініціативи Президента та уряду ухвалила низку заходів, які мають захистити бізнес від наслідків поширення коронавірусу. Зокрема, вводяться такі зміни:
- Не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені за період з 1 березня до 31 травня. Виняток становлять порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя, страхування додаткової пенсії, відчуження майна у податковій заставі, а також порушення правил обліку, виробництва та обігу пального й етилового спирту, нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
- З 1 березня до 31 травня платникам податків не нараховуватиметься пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
- З 18 березня до 31 травня встановлюється мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок. Перевірки, які мали розпочатися у зазначений період, включатимуться в оновлений графік перевірок, а розпочаті й незавершені призупиняються.
- З 1 березня до 30 квітня об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не оподатковуватимуться податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- Продовжено терміни подання декларації про майновий стан та доходи – до 1 липня, та відповідної сплати ПДФО – до 1 жовтня.
- З 1 березня до 30 квітня не нараховуватиметься та не сплачуватиметься плата за землю.
- З 1 березня до 30 квітня самозайняті особи (ФОПи) звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску. При цьому страховий стаж нараховуватиметься відповідно до суми мінімального страхового внеску.
Ці заходи допоможуть знизити ризики, пов’язані з подоланням наслідків коронавірусу. Проте експерти вже попереджають, що бізнес вимушений буде переорієнтовуватися, щоб вижити у новому посткоронавірусному світі.
Наприклад, співробітники багатьох компаній навіть після кризи залишаться працювати вдома, що знизить попит на офісну нерухомість, транспорт, послуги сфери обслуговування. Водночас зросте популярність онлайн-послуг. За даними китайських медіа, під час карантину в Китаї на 40% підвищився попит на мережеві комп’ютерні ігри.
У цій галузі в України непогані перспективи: світ вже визнає наш внесок у цей напрямок та великий потенціал росту. За даними Державної служби статистики, торік експорт ІТ-послуг збільшився на 15% і склав $2,43 млрд. Це 16% від експорту всіх послуг з України. Проте наша частка у світовому ринку ІТ-послуг поки менша за 1%, тож є куди рости.
Заходи з підтримки малого бізнесу, які запровадила влада України, допоможуть ІТ-компаніям, багато з яких працюють як ФОПи. Отримують підтримку і стартапи. Цього року Український фонд стартапів, підпорядкований Міністерству фінансів України, вже вручив перші гранти інноваційним проєктам, з яких двом надали по 625 тис.грн, шістьом – по 1,25 млн грн. Загалом на підтримку таких проєктів поточного року планується спрямувати 240 млн грн.
Крім того, група народних депутатів, до якої належу і я, пропонує створити нову, п’яту, групу оподаткування для фізосіб-підприємців (ФОП) з 9-місячною пільговою ставкою єдиного податку в розмірі 0%. Цю групу зможуть використовувати стартапи. Пільги дадуть їм час розробити правильну стратегію та закріпитися на ринку. Відповідний законопроєкт №2615 вже розроблено і внесено до Верховної Ради України.
Усім відомо, що криза приносить не лише потрясіння, а й можливості. Сподіваюся, що ситуація з COVID-19 призведе до структурних змін в економіці України і прискорить перехід від економічної моделі сировинного експорту до технологічного.