Болград знаходиться у 40 км від Ізмаїла. Я поїхав сюди на гастротур поїздом Київ-Ізмаїл. Для огляду Ізмаїла і Болграда вистачить 2 дні, але зразу зазначу, що продукти (окрім місцевих) трохи дорожчі, ніж у звичайній провінції. Доставляти їжу і продукти сюди непросто — відстань від обласного центру 242 км, які автобус долає аж за 4 години. До речі, раніше було дві області — Ізмаїльська та Одеська, але у 1954 році область стала одна — Одеська. Тому фактично кінці області самоізолювалися. Та й мало які голови ОДА приїжджали в ці місця. Після запуску поїзда Київ-Ізмаїл у регіону фактично з'явилося друге дихання. Завдяки залізничним зв'язкам з великою Україною, в регіон почали приїздити туристи. Зараз плануються тури у різні куточки Болградського району та й у саме місто. До речі, один із моментів, чому почали возити туристів — щоб місцеві розуміли, що вони потрібні і про них не забули з материкової України.
“З питьовою водою у районі проблема, вам скоріше дадуть випити вина, чим води”, - жартував наш організатор Рома. І дійсно, на столах туристам наливали велику кількість вина, але води було максимум пляшка. За словами місцевих, вино вони вживають щоденно.
До речі, у Болграді знаходиться найбільший на півдні України собор — Преображенський. Збудували його у 1838 році з площею у 2000 м² і висотою у 50 метрів. У 2012 році сталася велика пожежа, після чого храм реконструювали.
У місті є три готелі, ціни в межах 200-400 грн, але хостелів, на жаль, поки немає. Хоча планують. Карти на сайті немає, але мер обіцяв зробити. Бгг, подивимося як швидко виконає обіцянку. Загалом місцева влада хоче зробити з даного регіону туристичну перлину, адже дійсно потенціал є. Наприклад поруч з містом є найбільше прісноводне озеро країни — Яплуг.
До речі у місті є пожежна каланча збудована у кінці XIX ст. , яка має аварійний стан. Тому навіть близько до неї підходити стрьомнувато.
В самому місті є декілька цікавих атракцій.
Винний завод — працює ще з радянських часів, на ньому можна з бочки продегустувати вино або ж його купити. Щоправда, з бочки вино наливати собі можна у випадку, якщо ви їдете разом з групою. Але і самому можете купити у магазині вино по 37 гривень за літр.
Також доволі цікавою є контора "Балкански Ястия", яка робить різні смачні ковбаси. Також там можна випити вина та послухати екскурсію щодо виноробства та місцевого виробництва ковбаси. Замість обіцяної години власник десь дві години з захопленням пояснював, як правильно готувати народні страви. До речі, контора працює всього рік, і коли у власника “горять очі”, це дійсно круто.
Навколо Болграду є декілька цікавих локацій: парк з буйволами та село православних албанців.
Для створення та покращення парку з буйволами організатори вибили грант, тому вхід безкоштовний. Єдине, що для перегляду буйволів потрібно заздалегідь повідомити адміністрацію. Хоча і без буйволів у парку є на що дивитися: вівці, птахи, жаби.
Буйволи, до речі, не агресивні — їх можна гладити і фотографуватися з ними.
Можна навіть взяти намет і просто пожити на території цього екопарку!
Ви не повірите, але нас після відвідання екопарку пригощали знову вином. Якщо ви любите пити вино — вам варто їхати точно в Болград :)
Поруч з містом також знаходиться село Каракурт., яке у 1811 році заснували албанські, болгарські та гагаузькі поселенці. До речі, колишня назва — Жовтневе, яке перейменували в рамках декомунізації. У селі працює албанська школа та при ній народний колектив, який танцював. Після танців гостям налили... правильно, вино! Оскільки це був гастротур, туристів запросили дивитися, як живе місцева сім'я. Показували, як роблять вино, і знову давали його пити.
