Місяць на прожитковий мінімум: 1-й тиждень

Що ми знаємо про прожитковий мінімум окрім того, що, в більшості випадків, про жити на нього не випадає? Кілька анекдотів про пів шкарпетки в місяць, які цей мінімум передбачає, про те, що американські військовополонені, відповідно до своїх указів, харчуються краще, аніж ті, хто в Україні живуть на прожитковий, та й усе. Ми, молода сім’я, що живе в Києві, вирішили спробувати пожити місяць на суму, не більшу ніж два прожиткових мінімума – по одному на людину. Це 2294 гривні на все про все: їжу, комунальні послуги, дозвілля, ліки, поїздки до родичів і навіть покупки, якщо не усі кошти підуть на попередні пункти списку.

Ми хочемо спробувати пожити на ці кошти, економлячи там, де це можливо, але і не перетворюючи життя у пекло, де єдиною ціллю лишається виживання. Для цього нам доведеться змінити деякі свої звички, пожертвувати деякими маленькими приємнощами, у яких не звикли собі відмовляти, і бодай тимчасово змінити саму психологію споживання товарів. На місяць ми станемо сім’єю, якій доводиться виживати на наймінімальніший мінімум, який визнає держава. А що з того вийде, якщо щось вийде узагалі – буде описано у цьому блозі.

День 1

Витрачено сьогодні: 119,2 грн

Витрачено всього: 119,2 грн

Залишилось: 2174,8 грн

На ранок – яєчня з беконом і сиром зі старих запасів. В обід зготував кукурудзяну кашу з цибулею та підсмаженою шинкою. Її ж, власне, доїдали на вечерю. Чай також зі старих запасів, але п’ємо ми його не так і багато, вистачить іще надовго.

Вдень пройшовся по холодильнику, записав усі продукти, які в ньому знайшов і приклеїв на холодильник. На іншому листочку записав усі не холодильникові продукти, які знайшлися вдома. Продуктів у холодильнику та по запасах виявилось, приблизно, на гривень 70-80 (починаючи шматком шинки і закінчуючи олією та приправами) + кілька домашніх закруток, трохи картоплі, моркви, цибулі та яблук, теж домашнє. Не писав їх у витрати, адже кожного місяця щось залишається.

Списки на холодильнику допоможуть розуміти, які є продукти, щоб готувати в першу чергу з них, а не бігти купувати інші. На ньому ж я відзначив продукти, які псуються або близькі до псування – в умовах економії втрачати не можна нічого.

Також вперше ходили за продуктами. Купили, в більшості, крупи та макаронні вироби, на роздріб у Великій кишені вони коштують дуже дешево. Ще трохи овочів для вітамінного балансу, сир і хліб для канапок, які можна буде брати з собою. Яйця виявились дорожчими, ніж я думав, смажити яєчню вийде не таким вже й дешевим задоволенням, тому будемо використовувати їх хіба у салатах/випічці. Всього: 61,7 грн.

Фото: Олександр Кульчицький

Витратили також 55 гривень на оплату інтернету. Проїздні на метро замовляли у минулому місяці, але вже скоро замовлення на наступний місяць, тому, по суті, витрати на них будуть враховані пізніше. У Катеринки ще було 2,5 грн. на маршрутку. Сумарно маємо витрати за день в сумі 119,2 грн.

Спланували бюджет на місяць, домовилися про усілякі фішки, які допоможуть нам економити. Але про це вже наступного разу.

День 2

Витрачено сьогодні: 4 грн

Витрачено всього: 123,2 грн

Залишилось: 2170,8 грн

Вранці мав бігти на вокзал зустріти маму, яка приїхала у Київ провідати знайому, що лежить тут у лікарні. Відтак, не встиг поснідати і зробив собі гарячі бутерброди з сиром у бутербродниці. Головне спостереження – якщо покрасти іще гарячі хрусткі і смачнющі бутерброди у герметичний лоток, то завдяки конденсації через годину вони перетворюються у мокре лайно, яке їсти бажання не виникає. Раніше, мабуть, такі бутери я би викинув, сьогодні довелося їх їсти. Узяв до уваги, що бутербродам, перед тим як покласти до лотка, потрібно попередньо дати вистигнути.

Фото: Олександр Кульчицький

Мої витрати за день звелися до двічі по 2 гривні на 198 маршрутку від вокзалу до лікарні ім.. Амосова. У Катеринки витрат не було узагалі. І це наразі – добре:)

Катеринка також сьогодні героїчно стригла сама себе перед дзеркалом. Волосся підстрижене нормально, можна вважати, що win.

Їжа: сьогодні готували переважно з продуктів, які лишалися з жовтня і які вже майже зіпсувалися. З 250 грам зіпсутого творогу і двотижневої апельсини Катеринка зробила сирну запіканку (+ яйце і трішки цукру). Баклажан, який був на грані гниття, посмажила, помастила сметаною з перевищеним терміном придатності (але з нормальним смаком) і завернула зі шматочками помідор (ці, принаймні, свіжі:). Також посмажила картоплю з цибулею і відкрила банку малосольних огірків (не зовсім відкрили – кілька днів тому у них вистрілила кришка, ми присобачили її назад, але було очевидно, що з’їсти їх доведеться). Все вийшло дуже смачно і по-вегетаріанськи. І хоч трохи шинки все ще лежить в холодильнику, ми вирішили ставитись до неї максимально економно.

Почав вносити дані у табличку, у якій відзначаю: 1) скільки було витрачено за день всього; 2) скільки було витрачено в розрахунку на одну людину; 3) скільки коштів до кінця місяця залишилось всього; 4) скільки коштів залишилось в розрахунку на одну людину, поділено на кількість днів, що залишилось. Вирішив відзначати візуально дні, коли витрати були більшими, або меншими. Система наступна: наприклад, зараз в розрахунку на людину нам лишається по трохи менше, ніж 37 грн. 50 коп. на день до кінця місяця. Якщо ми удвох витрачаємо протягом дня менше, ніж 37,5 грн. (тобто, двоє витрачають менше, ніж може витратити один) – відзначаю це зеленим, якщо від 37,5 до 75 (двоє витрачають більше, ніж може витратити один, але менше, ніж можуть витратити двоє) – відзначаю жовтим, якщо більше 75 – червоним.

Поки тримаємось, але це тільки початок місяця, в якому виручає наявність залишків продуктів з жовтня. Далі буде спекотніше.

День 3

Витрачено сьогодні: 34,7 грн

Витрачено всього: 157,9 грн

Залишилось: 2136,1 грн

Сьогодні снідав залишками позавчорашньої каші, а Катеринка – гарячими канапками з сиром і шинкою. Мій обід був тими ж самими канапками, оскільки в його час був поза домом, Катеринка їла вчорашню картоплю з огірками. На вечір – доїдали ту ж саму вчорашню картоплю та баклажани. До цього ж Катеринка ще зварила супчик, який, втім, сьогодні ми ще не куштували.

В обід разом з Євгеном, університетським другом, ходили до пустелі на Позняках, чи, швидше, доволі великого масиву насипного піску південніше від станції метро Позняки. Зазвичай такі походи супроводжуються у нас кількома пляшками пива, горіхами і подібним, але цього разу на заміну їм узяв канапки і термос з каркаде. Трохи по-гейськи, звісно, але бодай здоровіше. Невживання алкоголю, до речі, має стати одним з тих важливих факторів, які, сподіваюся, дозволять суттєво зекономити.

Неподалік «пустелі» знайшли немалу плантацію обліпихи, але оскільки так і не вигадав, що з нею робити, не збирав її. Є якісь ідеї з цього приводу?

Фото: Олександр Кульчицький

Увечері з Катеринкою заїжджали на Контрактову площу, там у художній студії «Антресоля» нас напоїли чаєм і навіть дали з собою кілька шматочків рулету з вишневим джемом (який ми впорали одразу після повернення додому). Розумію, що люди, які в курсі нашої затії, починають співпереживати і думають над тим, як нас нагодувати:) Так от, насправді все не так печально, ми цілком справимось:)

Повертаючись додому з метро ще зайшов у Епіцентр купити дюбелі, щоб повішати картину на стіну, а також купив у Великій Кишені тостовий хліб і трохи більш як кілограм котячого корму (до речі, у нас є кіт). Відтак, витрати на сьогодні: дюбеля – 5,2 грн.; метро (Катеринка забула проїзний) – 4 грн.; хліб – 6,1 грн.; котячий корм – 19,4 грн. Всього: 34,7 грн. Тобто, все ок.

Найбільше занепокоєння на сьогодні – у мене почав боліти зуб, при чому, доволі сильно. Завтра піду на огляд. Якщо доведеться лікувати зуби – є ймовірність, що експеримент завершиться провалом. Буду сподіватися, що все з зубами буде в порядку.

День третій, політ нормальний.

День 4

Витрачено сьогодні: 39 грн

Витрачено всього: 196,9 грн

Залишилось: 2097,1 грн

Снідав та обідав супчиком. Щоб якось наїдатися, брав до страви навіть хліб, хоча перестав вживати хліб не у вигляді канапок мабуть з кілька років тому. Катеринка снідала запареними гречаними пластівцями (сказала, що іще та гидота), на обід їй пішли канапки, що брала з собою в універ, і суп, який їла після повернення. Увечері я зварив вермішель, з маслом, кетчупом і маленьким шматочком шинки пішло ок. Хоча їсти все ще хотілося, і ми вперли ще по канапці.

Ходив до стоматолога, який не сказав мені точної причини болю, та і болю тієї сили, який був учора, сьогодні вже не було. Сказав, що мабуть є запалення нерва, його, в такому разі, потрібно видалити і сумарно це коштує близько до 700 грн. (включає три походи до стоматолога). Щоб розуміти, на що мають йти кошти, я зробив знімок, який, в свою чергу, нічого не показав – і далі усі слова про запалення нерва є тільки припущеннями. Я вирішив, що махав я платити 700 грн. за припущення і поки почекаю ще, може переболить. Тим не менш 30 грн. пішло на знімок, а ще 9 витратив на настоянку прополіса, яку учора Євген радив прикладати до зуба. Ніколи не любив подібні процедури, але наразі це дешевше, ніж видаляти нерв, можна спробувати. Мінус 700 грн. з бюджету на початку експерименту – занадто важка ноша.

Ці 39 гривень стали єдиними витраченими коштами за день – Катеринка узагалі не витрачала грошей (пішки до метро + проїзний на метро + канапки з собою + пакетики чаю і кружка).

Ще одне важливе пояснення – наразі я працюю з дому, що, мабуть, якоюсь мірою спрощує для мене проходження експерименту. Тим не менше, я таки працюю, тобто, ліміт часу, який можу витрачати на приготування їжі та інші речі все ж таки обмежений.

Якщо зі зубом все стане в порядку (а сьогодні усе набагато краще, ніж учора), -- підемо вперед без суттєвих проблем.

Хіба ще на солодке починає аж дуже сильно ламати, але кошти ще поки є, як і привезені з Козятина варення і навіть грам 50-100 меду. Шоколаду хочеться дуже. Якщо за кілька днів ломка не скінчиться і бажання не зникне – доведеться вигадувати замінними щоденних шоколадок:)

День 5

Витрачено сьогодні: 62,4 грн

Витрачено всього: 259,3 грн

Залишилось: 2034,7 грн

Снідали вівсянкою на воді, не скажу, що це найсмачніша страва з усіх можливих, але їсти можна. В обід Катеринка перехоплювалась канапками з дому і супом у столовій за 6 грн., а я готував і їв лимонний лис. Лимонний рис – це як звичайний рис, але з додаванням карі та лимону. В нього ж покришив останні скупі запаси шинки. Вечеряли переважно тим же рисом.

Увечері ходили у могилянський «Зелений кінотеатр», на стрічку «Схід» -- напівнезалежний фільм про діяльність групи екотериристів. В «Зеленому кінотеатрі» нас нагодували пєчєньками і напоїли чаєм, за що їм окреме «спасибі». До речі, якщо хто цікавиться темою екології і не в курсі – у Могилянці щотижня крутять якісні документалки та художні фільми екологічної тематики, після яких відбуваються загальні дискусії стосовно побаченого. Все душевно і по-домашньому, тому всіляко раджу. З усіма питання – до Юлі Іванчикової.

Повертаючись додому зайшли купити якогось м’яса у «Велику кишеню». Узяли тостовий хліб і акційну свинячу шинку по 50 грн./кг. для канапок, а також найдешевшу салямі. Оскільки ломка по солодкому (принаймні у мене) почала досягати апогею, узяв іще грам 250 халви (значно дешевше шоколаду), а Катеринка – грам 150-200 вафельних трубочок. Сумарно – на 56,4 грн. Тобто, протягом дня витратили 62,4 грн. Немало, але й не забагато.

До речі, порада по продуктах для канапок, яка особливо стосується гарячих бутербродів з бутерброд ниці: купуючи сир та шинку у Супермаркеті, просіть їх одразу ж тонко нарізати. Для смаку вистачить і тонкого шматка, але вдома ручним ножем нарізати настільки ж тонко просто не вийде. Тобто, такого ж шматка шинки чи сиру виставить на суттєво більшу кількість канапок.

З.і. Зубний біль не зникає повністю, але в загальному, відступає. Вочевидь, зжалився над нашим скромним місячним бюджетом:)

День 6

Витрачено сьогодні:107,4 грн

Витрачено всього: 366,7 грн

Залишилось: 1927,3 грн

На солодке ламає не по дитячому. В першій половині дня вже впер грам 150-200 халви. Вона дешева, але якщо їсти її в кількостях, співставних по величині з розміром державного боргу України, -- не вистачить ні здоров’я, ні грошей. Здається, якщо є речі, якими я і можу пожертвувати заради економії, то це точно не вживання солодкого.

Сьогодні доїдали рис і суп. Рису ще навіть трохи залишилось на завтра, але я вже не можу на нього дивитися – ненавиджу цей лимонний смак усіма фібрами власної душі. Мабуть, якщо два дні їсти страву по кілька разів на день, ненависть до неї приходить сама по собі.

Сьогодні прийшов день розплати за метро – двічі по 49 гривень за проїзні. На щастя, моє обличчя десятикласника викликає у працівників метро питання хіба щодо того, чи вже досяг я студентського віку, а не те, чи ще його не покинув. І так, якщо вже жити на прожитковий мінімум, то можна собі дозволити таку маленьку махінацію.

Витрати сьогодні: 98 грн. на проїзні, 2,5 грн. на маршрутку Катеринці та 6,9 грн. на пакет молока (найдешевший у АТБ). Більше, ніж потрібно було б, але все у межах запланованих сум.

День 7

Витрачено сьогодні: 23 грн

Витрачено всього: 389,7 грн

Залишилось: 1904,3 грн

Запізнюючись на зустріч зі замовником я разів з десять думав таки зловити маршрутку до метро, але вирішив не скочуватись у конформізм – економити так економити. Врешті, це має покращити і стан здоров’я – хоч якась розминка для моїх ніг та сідниць,які звикли «прожигати» життя, а не калорії.

Ще сьогодні перегоріла лампочка (насправді, вона перегоріла дня три тому, але я пишу «сьогодні», щоб ви не думали, що я поганий хазяїн). Зазвичай я купую «економки» і навіть думав над купівлею діодних, але сьогодні спрацювала психологія бідної людини: купив звичайну 60-ватну грушку. В короткостроковій перспективі це покращило нашу фінансову картинку, але в довгостроковій? Врешті, мене постійно їсть думка, що це лише на місяць, далі все буде, як і раніше. Від цього експеримент втрачає свою абсолютну об’єктивність. Звісно ж, він і не міг її мати, але все ж…

Грам 150 рису сьогодні я просто викинув – вибрав шматочки шинки, а все інше відправив у сміттєвий бак. Це була гідна помста за те, що мені доводилось його постійно їсти протягом 2 днів. Натомість зварив «картоплю в кожухах» («мундирах») і ми радо їли її, мокаючи в солону олію. Ця страва дитинства (важкі 90-ті) в мене досі викликає захват і радість, -- якось так має смакувати ностальгія. Не вистачало тільки їдючої нерафінованої олії і ще може приправи «Мівіна» -- тоді картина набула би своєї композиційної цілісності.

Аби не впадати в крохмало-жирові крайнощі, до картоплі Катеринка зробила салат з капусти та помідорів – ми все ще інколи думаємо про своє здоров’я. Увечері ж я насмажив млинців на учорашньому молоці і Катеринка, яка в той час боролася перед комп’ютером зі своїм впертим небажанням писати доповідь в універ, сказала, що вони вийшли просто крутяцькими. По кількості млинців, які ми з’їли, я це зрозумів і сам.

Витрати за день: 4 грн. на лампочку, 2 грн. на проїзд Катеринки і 17 на її сніданок та обід у столовій. Так, економія вимагає також і чіткого тайм-менеджменту: оптимально спланувати час, встигнути зробити вранці канапки чи що там інше, поснідати. Якщо не встигаєш – доводиться трохи доплачувати. Тим не менш, це ті витрати, які ми все ще можемо собі легко дозволити. Тиждень закінчується і справи поки йдуть доволі оптимістично.

Підсумки тижня

Фото: Олександр Кульчицький

У наших з Катеринкою розмовах починають часто прослизати вирази кшталту «а от коли закінчиться експеримент, ми купимо…». В них найважливіше – дати надію на майбутнє своєму внутрішньому консьюмеристу, мовляв, твій час іще настане, малий, потерпти ще крихту. Він злиться, топає ногами, називає нас поганими хазяїнами і обіцяє втекти до Мілевського, але врешті забивається в куток і рахує хвилини до закінчення місяця.

Знайомі розділились на кілька категорій: одні співчутливо запитують, як там я виживаю, інші піджартовують, що іще кілька років тому 100 гривень здавалися б мені б доволі непоганою сумою на місяць, треті, і їх більшість, нічого не знають про експеримент, що тільки краще.

Поки все йде доволі добре: витрачено тільки 17% від бюджету, ніяких принципових обмежень ми на себе не накладали, просто ведемо злегка інший спосіб життя (власне, ми ж і перед тим не були аж такими транжирами). З хорошого: морози іще не прийшли, а отже я можу ходити в літніх джинсах (зимові є, але виглядають гірше, ніж Таїсія Повалій до пластичних операцій); у мене майже перестав боліти зуб. Тобто, рухаємось нормально. Правда, скоро прийдуть рахунки по комунальних послугах, але, здається, ми готові до цього.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram