Малий і середній бізнес залишається десь на периферії урядової політики. Про нього багато говорять, проводять публічні заходи, присвячують емоційні спічі на ТБ шоу, але, якщо ви запитаєте у власника невеликої справи, чи стало легше працювати, він вам відповість – ні. Є невеликі зрушення у створенні бізнесу та реєстрації прав власності – порівняно із 2014 роком можна швидше пройти відповідні процедури.
Одночасно нічого не змінилося у питаннях захисту права власності, залученні обігових коштів, відносинах з монополістами (постачальниками газу, електроенергії, комунальних послуг).
Ще одне болюче питання – сплата податків. Із 5 можливих балів підприємці оцінили її на 2,02 бали, тобто, тверду «двійку».
Загалом, Індекс умов ведення малого та середнього бізнесу у другому кварталі 2016 року склав 2,1 бали із 5 максимальних.
Це трохи більше, ніж півтора роки тому, коли величина Індексу дорівнювала 1,83 бали, але все одно дуже мало.
Хтось може засумніватися у необхідності таких опитувань. Мовляв, і без них все зрозуміло.
Але це не так.
По-перше, подібні дослідження дають можливість отримати зворотній зв’язок, побачити, де насправді є зміни, а де – виключно імітація чиновників.
По-друге, це наша, середнього класу, зброя. Аргументи, які допомагатимуть тиснути на урядовців та всіх чиновників.
«Ми все зробили, все працює», – кажуть вони.
«Ні, все не так, ось що думають підприємці про податкову систему, захист права власності в країни та інші умови для роботи в Україні», – відповідаємо їм ми.
Контроль, тиск і розробка якісних альтернативних пропозицій – ось три складові, які нам допоможуть вигризти, інше слово я не можу вжити, цивілізовані правила гри для малого та середнього бізнесу в Україні.
По-іншому ніяк.