А було це так - в перший же тиждень свого призначення першим заступником голови Київської міської держадміністрації Олександр Попов завітав до Голосіївського району в Меморіал народної пам’яті у лісопарковій зоні «Конча-Заспа», де проходила одна із ліній оборони Києва. Тодішня районна влада разом із автором проекту цього Меморіального комплексу ознайомили новопризначеного керівника столиці із історією створення Меморіалу народної пам’яті, розповіли про пошукові роботи рештків солдат, яких потрібно перепоховати.
І от тоді, там, на арені кровопролитної бійні воєнних років, на землі пропитаній кров’ю, перед десятками ветеранів Великої Вітчизняної війни, на могилі 578 загиблих воїнів, Олександр Павлович Попов дав обіцянку виділити для Меморіального комплексу землю. Це було 3,5 роки тому. За цей час багатьох ветеранів, яким О. Попов це обіцяв, вже немає в живих. Голова Голосіївської ветеранської організації, який зібрав тоді на захід ветеранів району і який дуже зрадів обіцянці новопризначеного керівника, теж вже пішов із життя. А обіцянка і досі залишається обіцянкою.
Можливо, якби під це виділявся міський бюджет, то це питання було б вже вирішене. Чомусь, на останній сесії Київради, коли нелегітимні депутати розглядали 131 земельне питання і дерибанили землю столиці, виділити землю для Меморіалу народної пам’яті знову «забули».
Мабуть, О. Попов керується словами «обіцяного три роки чекають, а на четвертий забувають».