ГлавнаяБлогиБлог Лесі Оробець

Моральні каліки

Інакше важко назвати чиновників, що прагнуть прибрати до рук майнові активи одеського інтернату №7 для дітей з особливими потребами. До слова сказати, вони дійсно чималі. Лише землі однієї – два гектари в курортній зоні Одеси – в оточенні маєтків ціною в 2-3 мільйони доларів кожен.

Заклад пережив уже кілька спроб рейдерського інтересу з боку «слуг народу» різних політичних відтінків і мастей. Землю мали відібрати, а дітей перекинути куди-інде. Але в підсумку колектив відстояв інтернат, який вони ледь не самотужки відбудовували. Не останню роль у цьому відіграв його директор Юрій Семенюк.

Не випадково цього разу все почалося зі спроб усунення ключової перешкоди – директора закладу. Його одеська обласна рада звільнила 9 грудня цього року на підставі Акту перевірки з питань вивчення ситуації в інтернатних закладах системи освіти Одеської області та м. Одеси.

У цьому зв’язку не можуть не бентежити щонайменше кілька обставин:

1. Ініціював перевірку голова Одеської облдержадміністрації. Формальним приводом для неї виявився на лист, нібито отриманий ним від громадської організації «Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. При цьому, як заявляють керівники даної організації, вона ніколи й ні до кого із таким проханням не зверталася, а лист, на який посилається голова ОДА, – фальшивка.

2. Перевірка де-факто здійснювалася трьома представниками нібито «громадськості», які, з одного боку, фальсифікували власне представництво (див. лист1 і лист2), а з іншого – позбулися єдиного фахівця (заступника начальника відділу соціального захисту дітей управління освіти ОДА Тумби Т.І.), виключивши її зі складу комісії, бо «заважала їм працювати».

3. Чи не найбільшим порушенням, облікованим цією «комісією», виявилися пліснява під шпалерами, яку вони віднайшли в одній з кімнат інтернату. Нема слів: «суттєве» порушення – з огляду на ідеальний стан інших приміщень, а також у порівнянні з іншими спеціалізованими закладами області, де за дивних обставин гинуть люди.

Не менш показовою є тотальна підтримка директора з боку батьків. Підозрюю, що вони б першими відірвали директору голову, якби він шкодив їхнім дітям. Вони ж натомість уже кілька тижнів захищають його усіма мислимими і немислимими способами.

Хочу вірити в те, що наші з батьками і журналістами спільні зусилля матимуть користь для захисту знедолених дітей від невиліковно хворих на моральну недостатність можновладців.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram