Але виявляється, що для окремих державних замовників цих півтора року наче і не існувало. Принаймні про це свідчать публікації в окремих регіонах про начебто знайдені недоліки в роботі системи. Наприклад, днями місцеве видання повідомило, що ProZorro нібито залишить черкащан без борщу на День незалежності. Ми не могли пройти повз цієї кричущої несправедливості, бо хочемо, щоб борщу вистачило всім :). І щоб в подальшому жодне місто в Україні не залишилось через нас без борщика, проведемо невелику просвітницьку роботу.
Тож давайте по пунктах, узятих прямо із тексту публікації.
1. «Через систему ProZorro Черкаський міськвиконком не може забезпечити поточні організаційні витрати міста. Про це під час прес-конференції повідомив міський голова Черкас Анатолій Бондаренко. “Щоб мені піти і покласти квіти до пам’ятника загиблим афганцям, то міськвиконком мав би зареєструвати на ProZorro відповідну заявку, пройти всі процедури. Звісно, вчасно квіти ми б не купили».
Чому не можна купити квіти вчасно? Процедура збору заявок триває 3 дні, потім конкурс. Невже це суто спонтанне рішення, яке не можна спланувати заздалегідь, наприклад, за тиждень? Якщо сума невелика, припустимо 1-2 тис, то можна купити і не через ProZorro, або через ProZorro за 2 дні. Адже якщо йдеться про замовлення більше 3-5 тис, то, думаю, багато хто з постачальників квітів в Черкасах хотіли б за нього позмагатися.
2. «Мені, звичайно, приємно самому придбати букет і відвідати урочисті заходи, але багато департаментів міськвиконкому скаржаться, що у них заблокувались поточні платежі, фінансування аварійних робіт у ЖКГ, придбання необхідного у дитячих садочках”, – наголосив Бондаренко».
Вибачте, але яке відношення до системи має блокування поточних платежів? Фінансування аварійних робіт?
3. «За словами мера, проблеми виникають як із уже придбаними товарами і послугами, так і з подачею заявок. “Наприклад, нам потрібно до якогось свята зварити кашу, щоб роздати її городянам. Нам потрібно реєструватись, брати участь, купувати цю кашу, прописуючи, яка вона повинна бути, з м’ясом, чи із зеленню, чи із шкварками. Як це зробити, ніхто не знає. Я згоден, що система ProZorro потрібна, коли ми будуватимемо Льодовий палац чи закуповуватимемо комп’ютери, але не можна ж до абсурду доходити. На 24 серпня, на День незалежності, місто повинне зварити городянам борщ, який би можна було роздати безкоштовно найбільш незахищеним городянам, ветеранам, малозабезпеченим, така соціальна складова просто необхідна у будь-яких заходах міської влади. Однак ми досі не знаємо, як це зробити”, – навів простий приклад Бондаренко.
І дійсно, звідки можна було б дізнатися, як закупити послуги з харчування через систему ProZorro? Хіба що на одному з більш ніж 250 (!) семінарів, які проведено командою по всій країні за останні півтора року? Чи на безкоштовному навчальному курсі Prometheus, який кожен бажаючий може пройти онлайн? Чи подивившись роз’яснення на сайті? Але ж ні. Не було в мера і його команди часу на такі дрібниці. Проте зараз є час пожалітися і перекинути свої негаразди на систему.
Щодо конкретного замовлення. Мер начебто не знає, як йому сформулювати вимоги до послуг: який там борщ треба зварити і скільки. Цікаво, а як би мер поставив це завдання поза системою ProZorro? Наприклад, прийшов до постачальника, сів на стілець, замружив очі і… постачальник просто прочитав би його думки і запевнив: «Зробимо як для себе!» І цього було б достатньо. А з’ясовувати деталі, який там борщ чи скільки – то вже дрібниці, хай постачальник сам визначає. Він же ж свій, надійний!
Але якщо серйозно, як можна вирішити це питання? Є два варіанти.
Варіант 1. Гуглимо схожі тендери на сайті. За ключовим словом «борщ» знаходимо за 5 хвилин, наприклад, цей вже завершений тендер:
Потім завантажуємо тендерну документацію і вивчаємо. В принципі, можна використати цю заявку як шаблон: просто замовляти не бізнес-ланч, а лише борщ, і уточнити очікувану кількість порцій, місце і час роздачі, а також орієнтовну ціну. Все. Роботи на годину максимум!
Варіант 2. Ідете в ресторан чи столову, де, за вашими даними, непогано готують борщ, і просите допомогти із формулюванням характеристик борщу (головне впевнитись, щоб умови не були дискримінаційними). Потім подаєте заявку із вказаними характеристиками і запрошуєте всіх учасників, в тому числі і цю столову, взяти участь в аукціоні. І отримаєте кращу ціну за чітко виписаними умовами. При нормальній організації роботи, можна встигнути оформити заявку за день!
4. «Одна із київських фірм навмисне подала найнижчу заявку на миючі засоби для дитсадків і виграла. Потім ці засоби виявились неякісними, невідомого виробника і упаковки, а тоді подала в антимонопольний комітет і заблокувала цей тендер. Його скасували. Ми звісно ж, забезпечили дитячі садочки іншими шляхами, але тендер досі так і не проведено».
Це маніпуляція фактами. АМКУ не стане блокувати тендер, якщо на те немає жодних причин. Деталі закупівлі тут не розкриваються, але можна припустити, що, скоріш за все, замовник просто полінився визначити, які саме миючі засоби (з якими характеристиками) він хоче отримати. Тому формально переможець, який запропонував просто найдешевше, був правий – інших характеристик не було.
Де шукати вимоги до миючих засобів? Так, знову ж таки гуглити сайт ProZorro! Результатів за цим запитом – більше 10 тис! Шукайте будь-який який тендер, якій вам більше підходить чи подобається, і використовуйте як шаблон!
5. «У дитячих садочках і з закупівлею продуктів така ж колотнеча: картоплю мають купувати, приміром, у Корсуні, моркву у Львові, а молоко у Харкові. І як це все нам потім до купи зібрати? Або ситуація із Департаментом освіти: вони закуповували папір, виграла одеська фірма, але відмовилась доставляти товар у Черкаси. Мовляв, ми доставку не продавали, а лише папір, тож самі як хочете, так і забирайте. То чи дешевше це обійдеться місту? Звісно, що ні”, – навів більш вражаючі приклади Бондаренко».
Ну вибачте, але це вже просто недбале ставлення до використання грошей платників податків. Хіба не треба в замовленні писати, де саме і коли повинен бути доставлений товар? Це ж основа будь-якої закупівлі!
6. «Мер наголосив, що оскільки система закріплена на законодавчому рівні, то місто буде за нею працювати, однак мерія буде вимагати, щоб вона була приведена у відповідність до чинного законодавства».
Вимагати, звичайно, можна. Проте чинний Закон «Про публічні закупівлі» було розроблено саме на основі досвіду використання системи ProZorro в пілотному режимі, на невеликих, допорогових закупівлях. Окремого закону для Черкас, можу вас запевнити, не з’явиться.
7. «Черкаська міська рада спеціально взяла дуже низький поріг у 30 тисяч гривень, щоб побачити, що з цього вийде. І вже бачимо, що це негативно впливає на роботу. До речі, журналісти теж повинні реєструватись у системі, а то якась чорнобаївська газета виграє і буде висвітлювати діяльність Черкаської міськради. А взагалі, держава повинна досліди не на місцевому самоврядуванні проводити, і не на людях. Спочатку, напевне, потрібно було апробувати цю систему, вивчити всі за і проти, а тоді впроваджувати.
Дивно, що мер Черкас досі не знає про півтора роки роботи системи ProZorro, її випробування і удосконалення. При цьому ProZorro чудово працює для постачання одягу і харчів військовим, або, наприклад, для закупівель в міськраді Маріуполя. І за рік (!) пілотного проекту система ProZorro працювала саме з допороговими закупівлями, і довела свою ефективність на тендерах вже від 3-5 тис. грн. Але місто Черкаси, судячи зі всього, живе в якість іншій країні та іншій реальності.
Щодо конкурсу серед видань щодо висвітлення діяльності міськради, то в тендерній заявці необхідно просто встановити необхідні параметри – мінімальний наклад, географічне розташування тощо. Тут навіть не питання професійності закупівель, а скоріш здорового глузду.
8. «Ми підготували купу пропозицій, однак кожен розробник не бачить помилок у своїй системі. А я б хотів, щоб він приїхав, і розповів Лілії Миколаївні, як їй борщ зварити. Ми, звісно, підекономим на системі, використаємо ці кошти для ремонту доріг, і багатьом це сподобається, але постраждають дитячі садочки, школи”, – зазначив мер».
Знову маніпуляція, причому дуже низького ґатунку. Власну лінь і недбалість чиновники намагаються прикрити нібито знайденими недоліками системи. А щодо того, як варити борщ – Лілія Миколаївна, дивіться будь-ласка вище.
9. «Лілія Маліщук додала, що тепер хороші ідеї громадян місто не має можливості реалізовувати. “До нас надходять пропозиції від городян, громадських організацій щодо тих чи інших міських заходів. Як правило, вони надходять за три – чотири дні до цих заходів, тож із системою ProZorro реалізувати їх просто неможливо».
Вибачте, але такий креативний підхід за 3-4 дні – це дійсно те, чого хочуть від влади жителі міста? Адже зрозуміло, що за такий «креатив», який робиться похапцем, зазвичай приходиться багато переплачувати: все закуповується в останню мить. Допорогові закупівлі можна здійснювати в ProZorro за 2-10 днів до події. Чи це завелика відстрочка для «креативних» ідей?
Я б поцікавилась у громадян Черкас, що їм краще: «креатив» з переплатою 30-100%, чи, наприклад, закупівля додаткових миючих засобів у дитячі садочки? Думаю, відповідь буде очевидною. Треба вчитись планувати витрачання грошей платників податків, шановні панове.
10. «Тому ми зараз проаналізуємо всю інформацію, і будемо просити депутатів міськради повернутись до тієї системи, яку запропонувала держава, де поріг на послуги 200 тисяч гривень, а на роботи півтора мільйона гривень. Тоді фахівці зможуть прорахувати всі ризики наперед”, – зазначила Лілія Миколаївна».
Чудово, що Лілія Миколаївна хоче прорахувати відмову від ProZorro наперед. Чому тільки вона так само не прораховує наперед «креативні ідеї», які влетять місту в копієчку?
Щодо журналістів і жителів Черкас – закликаємо вас всіх заходити в систему і шукати закупівлі міської ради. Думаю, там буде чимало «креативних» лотів. Це саме ваше завдання – вирішати, чи згодні ви, щоб ваші власні гроші витрачалися так неефективно.
Шановні замовники! Хочу нагадати вам, що ми робимо все можливе (і іноді навіть неможливе), щоб навчити вас користуватися електронною системою ProZorro. І ми розуміємо, що для вас це теж непросте завдання. Але саботувати систему, ховаючи за нею власну лінь, бездіяльність і договорняки, ми не дозволимо.
І наостанок. Дуже хотілося б провести публічну дискусію з мером і головою департаменту за участі Прем’єр-міністра. Нехай вони спробують пояснити очільнику Уряду (який, до речі, сам був успішним мером великого міста), чому у них не вдається борщ з ProZorro зварити.