Ми проаналізували передвиборчі програми 10 найпопулярніших на сьогоднішній день політичних партій, які Центрвиборчком зареєстрував в якості претендентів на отримання депутатських мандатів на дочасних виборах 21 липня. За даними останнього опитування соціологічної компанії SOCIS, до Ради можуть потрапити 5 партій: “Слуга народу”, “Оппоплатформа”, “ЄС”, “Голос” та “Батьківщина”. Іще 5 із популярних політсил трохи не дотягують до прохідного бар’єра. Це “Сила і честь”, “Громадянська позиція”, “Радикальна партія”, “Свобода” і “Опопоблок”.
Попри активне публічне обговорення тематики переселенців представниками більшості з цих партій, на формалізовані пункти у програмах вона перетворилась лише у 4 із 10 партій-лідерів.
Так, “Європейська солідарність” в своїй програмі відзначила, що «держава має надати підтримку тим, хто вимушено залишив окуповані території». В чому повинна полягати така підтримка - не уточнюється. Як і те, чи мається на увазі подовження наявних пільг і програм для переселенців (інше питання - їхня ефективність), чи створення нових.
Партія «Голос» обіцяє внутрішньо переміщеним особам «належну увагу». А саме — спрощення інтеграції до приймаючих громад, розширення реалізації виборчого права, можливість отримувати держпослуги будь-де по Україні. Така конкретика перетинається із переліком основних проблем переселенців, які вони озвучують самі під час різноманітних опитувань. Внутрішньо переміщених осіб «Голос» називає потенціалом у розвитку країни та поверненні захоплених територій. Що означає остання частина - не розшифровується.
Ще одна політсила, яка відзначається конкретикою стосовно проблем переселенців - партія Смешка «Сила і честь». Тут обіцяють надати переселенцям пільгове кредитування та врегулювати майнові відносини між фінустановами та громадянами. Очевидно мова може йти про повне чи часткове списання кредитної заборгованості. Проте історія в тому, що і пільгове кредитування, і списання боргів уже є у переліку пропозицій для переселенців, тому фактично партія пропонує просто продовжувати наявні проекти. Що теж не найгірший шлях.
На схожій позиції стоїть «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Окрім пільгового кредитування житла, політсила збирається стимулювати створення робочих місць для переселенців. Номер №27 у списку «Громадянської позиції» Руслан Калінін також заявив, що партія має план підтримки — «Сім кроків назустріч переселенцям», який дозволить спростити отримання соцвиплат і пенсій, відновити виборчі права та видати компенсації за втрачене майно.
Цікаво, що “Батьківщина”, лідерка якої Юлія Тимошенко напередодні підписала з представниками громадського сектору меморандум про співпрацю у питаннях допомоги переселенцям, у передвиборчій програмі внутрішньо переміщених осіб не згадує. Утім, в меморандумі передбачається розробка державної стратегії щодо цих категорій громадян. Планується також створення Міжнародного фонду відновлення та розвитку Донбасу та збільшення обсягу фінансування потреб переселенців у Державному бюджеті України на 2020 рік.
Так само лише публічними заявами окремих кандидатів про необхідність забезпечити переселенців житлом, правом на освіту і допомогти повернутися до нормального життя поки обмежились в “Опозиційній платформі - За життя”. У передвиборчій програмі партії великий розділ присвячено реінтеграції Донбасу та відновленню довіри мешканців окупованих територій, проте про потреби вимушених переселенців, на жаль, не йдеться.
А от партія-лідер опитування «Слуга народу», яка, відповідно до програми, збирається будувати вільну, незалежну та успішну «країну мрії», оминула питання переселенців у своїй програмі. Попри те, що у її списку є не лише самі переселенці, але й захисники їхніх прав, навіть у публічній площині чомусь важко знайти будь-які згадки про майбутню політику партії відносно внутрішньо переміщених осіб. І це попри те, що Президент Володимир Зеленський в інавгураційній промові приділив проблемі чимало місця.
Оминула питання переселенців і «Радикальна партія Олега Ляшка», яка писала свою програму зі слів «шахтаря і пенсіонера», бажаючи «повного холодильника» кожному українцю. Немає їх і у політпрограмі партії «Свобода», та як не дивно - у «Опозиційного блоку».
Одна із причин, через яку вирішення проблем переселенців не є пріоритетним для політпартій - це їхні обмежені виборчі права. Внутрішньо переміщені особи все ще не можуть обирати мажоритарників і місцевих депутатів. Хоча у разі вирішення цієї проблеми, 1,3 млн таких громадян, із яких близько 1 млн - це потенційні виборці - могли б суттєво змінити конфігурацію парламенту. Відтак одним із ключових питань, які потрібно буде лобіювати і самим переселенцям, і їхнім представникам у парламенті 9 скликання буде не лише вирішення житлових чи соціальних проблем, а й надання повноцінного права обирати. Вирішення цієї проблеми дасть поштовх і до інших якісних змін у ставленні до потреб переселенців.