ГлавнаяБлоги

Чому б не підтримати лист до Путіна?

Про розташування у Севастополі першої філії Московського державного університету імені Ломоносова, на відміну від флоту Росії, не дуже часто згадують. Відкрита за ініціативи Лужкова у 1999 році вона з кожним роком набирала помпезності. Спочатку отримала відреставровані Лазаревські казарми Севастополя – одні з найстаріших збережених будівель міста. Згодом додався сучасний спортивний комплекс та аудиторії, обладнані для дистанційного навчання з московськими професорами. Однак прихід нового керівництва обірвав райдужні перспективи закладу.

Фото: commons.wikimedia.org

Наприкінці 2011 року філію очолив доктор медичних наук Михайло Соколов (до слова, медицину у закладі не вивчають), який, як той чиновник ще з часів Романових, усіляко противився своєму «засланню», тож за весь час бачили його на місці лише декілька разів. Було заведено посади двох заступників, на яких поклали оперативне управління, а решта - через Skype. Заступники щоправда теж полюбили місяцями виїздити десь. За таких умов робота філії стала, м’яко кажучи, нестабільною.

Викладаі не витримали такого знущання і минулого тижня написали лист-звернення до Володимира Путіна, який окрім того, що є президентом Росії, очолює Наглядову раду МГУ. Ситуація, в якій опинились викладачі дійсно критична. На початок року не були затверджені жодні навчальні плани, попереднього року державну атестацію довелось провести без керівництва, окрім цього були затримані виплати співробітникам, через що ті не мали повноцінних відпусток.

Але найбільшим ударом стала звістка те, що українське МОН не надало ліцензії для спеціальності «Державне та муніципальне управління», на якій вчиться найбільше студентів і яка є гордістю цілої філії. Усі п’ять курсів спеціальності запропоновано перевести на «Економіку». Нагадаю, що Акредитаційну комісію МОН України, яка власне і виписала відмову, очолює Дмитро Табачник, званий у багатьох колах «рукою Москви», «агентом Кремля» і тд.

Ще більше викладачів непокоїть можливе повне скасування бюджетної форми навчання, а з ним і скорочення державного фінансування. На додачу у всій цій ситуації співробітники позбавлені важелів впливу, адже, за їхніми словами, Вчена рада закладу не обирається, а фактично призначається.

В Україні знайдеться чимало любителів показати, що Севастопіль – це дійсно українське місто. Чому б на цей раз не показати, що в українському місті Севастополі університетські викладачі не залишаться на вулиці, а їх права будуть дотримані? Чому б не підтримати лист до Путіна?

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram