Надзвичайною подією цьогорічного осіннього триместру стала підтримка Українським культурним фондом проектів, що сприяють розвитку освітніх ініціатив у сфері культури та мистецтв, креативних індустрій, спрямованих на підтримку закладів мистецької освіти, підготовку і перепідготовку кадрів. Ця можливість досліджувати та впроваджувати актуальні методи дозволила командам фестивалів, що мають освітній компонент, поєднати зусилля та працювати заради найменших громадян –дітей дошкільного віку. Ентузіазм та мрія поєднали фахівців освіти і митців, учасників Закарпатського міжнародного фестивалю театрального мистецтва «Птах» та Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва Гогольfest, програма якого відбувається в різних регіонах України.
Залучення перформативних практик в українському контексті дошкільної освіти – явище досить не звичне поки що. Але саме в цьому напрямку ведеться робота українськими митцями та викладачами спільно з литовським експертом, професором, хореографом театру «Dansema» Бірутою Банявічуте (м. Вільнюс, Литва), яка відома в багатьох країнах як автор унікального методу створення вистав, мета яких сприяти розвитку креативного мислення глядачів віком від 0 до 3 років. Вистави Біруте Банявічуте були відзначені Міністерством Культури Литви як найкращі вистави для дітей. Українська версія вистави «Кольорові ігри» також формує глядацьку аудиторію з найменшого віку і отримала вже чимало прихильників.
Методичний посібник «Можливості пізнання танцю в дитинстві» пропонує дослідження методу діалогу засобами мистецтва. Пошуки нового формату української освіти та театру є свідченням розуміння того, що майбутнє і в Україні формується сьогодні саме через новий формат діалогу з дітьми.
Робочі зустрічі Біруте Банявічуте з командою українських фахівців виявили цікаві аспекти та роздуми щодо змін авторитарного стилю на навчання через здобуття практичних навичок та вміння аналізувати здобутий досвід.
У розмові з учасниками проекту Біруте Банявічуте підкреслює: «У кожній країні є вчителі, які давно працюють, у них великий досвід, вони можливо теж є засновниками власних систем. Але коли одна дитина скаче, крутиться і не хоче слухняно стати в коло, як всі інші, то вони думають, що це вина цієї дитини. І це є реальним прикладом того, що їх системи працюють лише на певну частину дітей. А якщо система не діє на всіх дітей, значить вона недосконала. Або вчитель має використовувати декілька систем, щоб залучити в процес усіх дітей, а не звинувачувати тих, хто потребує іншого стилю навчання. Коли вчитель думає, що він завжди правий – це не правильно. Діти від природи різні, всі мають свої особливості розвитку»*.
Метою роботи над проектом «Можливості пізнання танцю в дитинстві» є розробка теоретичної бази, яка допоможе українським викладачам сформувати потребу дітей дізнаватися більше про себе засобами мистецтва, пізнавати власні можливості на тлі творчості, партнерства, створення нового.
Методика допоможе дорослим зрозуміти, що людина – дослідник у будь-якому віці. Через мистецтво діти можуть не лише розважатися, а й розвиватися. Це дуже цікава подорож – дослідження моменту з’єднання того, що було до тебе з тим, що буде після тебе.
Осінь подарувала можливість розробити макет посібника в електронному варіанті. Видавництво «Неопалима Купина» долучилося до роботи і ми сподіваємось, що посібник буде очікуваним методичним матеріалом для сучасної української спільноти освітян, фахівців мистецьких професій та батьків.
Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.